Шановний пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Бельському Вадиму Анатолійовичу (позивний Аркан) , молодшому сержанту , бійцю ОЗСП «Любарт» . Вадим народився 23.04.1993 року в м. Ківерці Волинської області . Загинув 08.08.2023 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Козачі Лагері Херсонської області . Вадим почав свій військовий шлях ще будучи студентом у 2014 році. Коли почались військові дії на Сході , зібрав речі і поїхав захищати Донбас. У тому ж році Вадим поповнив ряди добровольчого батальйону «Донбас». Тут впродовж декількох місяців проходив бойове злагодження та освоював навики військової справи. Але йому понад усе хотілося на передову, тому згодом він перейшов в інший батальйон «Азов». Тут Вадим став старшим командиром кулеметного відділу 3 роти 4 чоти (ВОП). За цей час він виконав багато бойових завдань захищаючи Миколаївку Донецької області, Дебальцево, боронив Маріуполь. Згодом полк, де служив Вадим, дислокувався у Широкиному. То ж з січня по серпень 2015 року він боронив Широкине, доки полк не вивели з передової. Згодом приймав участь і в боях за Новотроїцьке. Йому, як кулеметнику , не раз доводилось прикривати снайперів, відбивати атаки, ризикуючи власним життям. Після переходу до цивільного життя долучився до Центурії . В перший день повномасштабного вторгнення російських окупантів 24.02.2022 р. Вадим зібрав речі , та, не задумуючись ні на мить, пішов на захист рідної землі. Він приєднався до ОЗСП ССО «Любарт» , до якого влилися західноукраїнські осередки Центурії. Деякий час виконував завдання з оборони рідної Волині, згодом був на Київщині та Миколаївщині. Аркан - військовослужбовець сил спеціальних операцій 7 роти 3 взводу ВЧ 4788 Хмельницького ТЦК героїчно загинув під час операції «висадка біля Козачих Лагерів». Аркан вів одну із штурмових груп на цю операцію. Кількома човнами бійці переправлялися на лівий берег того дня. В цей день росіяни почали штурмувати наших бійців . На наступний день штурми були ше сильнішими і щільнішими . Аркан, продовжував героїчно вести бій, будучи навіть важкопораненим. Нажаль, під час артилерійського обстрілу, він отримав травми несумісні з життям. 8 серпня Вадим загинув на полі бою. Вадим завжди був відважним, хоробрим , веселим та життєрадісним, любив жартувати та сміятися. Справжній і щирий патріот своєї Батьківщини. Він завжди вірив в Україну та перемогу. Вадим планував незабаром одружитися , але, нажаль, не встиг. Він віддав своє життя за Україну . Його героїчне життя має бути прикладом для підростаючих поколінь. Тому, просимо Вас пане Президенте, присвоїти звання Героя України (посмертно) Бельському Вадиму Анатолійовичу . Це буде великою подякою нашому Герою за його неоціненний подвиг перед Батьківщиною. Вічна пам‘ять і вічна слава всім полеглим Героям! Слава Україні!