Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/208550-еп
"Присвоєння звання Героя України
(посмертно)", оприлюднену на вебсайті
Офіційного інтернет-представництва
Президента України 18 жовтня
2023 року громадянином
Е.В.Пожаребком
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану
громадянином Е.В.Пожаребком електронну петицію № 22/208550-еп
"Присвоєння звання Героя України (посмертно)", яку підтримали понад
25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади
і суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною,
зокрема військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського
агресора, є конституційним повноваженням Президента України та
безумовним пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами),
попередній розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой
України за здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали
безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України,
захисту безпеки населення та інтересів держави, здійснюється експертною
групою, утвореною при Комісії державних нагород та геральдики при
Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної
служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби
безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби
спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної
охорони України, Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду згаданою експертною групою
порушеного питання та на підставі подання про відзначення державною
нагородою, внесеного в установленому порядку Головнокомандувачем
Збройних Сил України, мною видано Указ Президента України від 23.07.2025
№ 540/2025 "Про відзначення державними нагородами України", відповідно
до якого Пожаребка Владислава Едуардовича нагороджено орденом
"За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України ( посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини солдату -стрільцю помічнику гранатометника 128 бригади 231окремого батальйону ТРО 1 роти 2 взводу 1 стрілецького відділення військової частини А7406.
Владислав мав дві вищі освіти: бакалавр юриспруденції та магістр соціології. Після повномасштабного вторгнення російських загарбників до нашої Батьківщини вирішив присвятити своє життя професійній військовій службі. Бути офіцером. Отримавши відмову до вступу до військової академії за станом здоров’я наш Син пішов добровольцем, як і його батько раніше, до лав збройних сил України 21.07.2023 р.
Із честю та гідністю він разом із Побратимами боронив цілісність нашої Держави на Донецькому та Запорізькому напрямках поблизу сіл Старомайорське та Новомихайлівка. Від Побратимів отримав позивний «Грут».
Загинув Пожаребко Владислав Едуардович 06 жовтня 2023 року виконуючи бойове завдання під час мінометного обстрілу у с.Старомайорське Волноваського району Донецької області. Нагороджений нагрудним знаком « За заслуги перед містом» 3 ступеня 09.10.2023р.
Із почестями похований на Алеї Слави у М. Кривий Ріг.
Владислав завжди був справжнім патріотом та відважно виконав свій обов’язок Громадянина України. До останнього подиху був вірним своїй Державі та Побратимам.
Син провів на передовій усього півтора місяця. За цей короткий час залишився у серцях своїх Побратимів як справжній чоловік, вірний товариш та справжній Герой, який не зупиняється перед труднощами та небезпекою. Його ніколи не залишала посмішка. Навіть коли в окопах засипало землею від вибухів.
Я пишаюся своїм Сином – Героєм! Він справжня Гордість нашої Нації!
Батько дав клятву на могилі свого Сина що з гідністю пронесе пам’ять про Сина -Героя у своєму серці до свого останнього подиху у цій війні.
Владислав віддав саме дорожче за нас із Вами, за вільну Україну та мир. Віддав своє життя. Він не встиг створити свою сім’ю ,народити дітей. Мріяв ... Але його мрії залишаться нездійсненними. Окрім однієї... Наша Країна була ,є і буде вільною!
Пожаребко Владислав Едуардович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою! Вічна пам’ять ! Слава Героям! Слава Україні!