Шановний пане Президенте, прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму брату, мужньому захиснику нашої країни старшому сержанту, командиру бойової машини 2 механізованого взводу,3 механізованої роти, 2 стрілецького батальйону військової частини А4395 Ганічеву Миколі Вікторовичу (30.08.1985 р.н.).
Микола пішов захищати рідну Батьківщину добровольцем, з думкою, "хто, якщо не я?".
17 липня 2022 року був призначений на посаду командира бойової машини, для подальшого проходження служби в місце дислокації військової частини А4395 смт.Гончарівське, Чернігівської області.
У серпні із честю та гідністю він разом з побратимами боронив цілісність нашої держави з початку контрнаступу на Херсонському напрямку.
Також взяв на себе виконання важкої, не кожному посильної місії- виносити з поля бою загиблих та поранених побратимів.
Загинув Ганічев Микола Вікторович 04 вересня 2022 року від отриманих поранень несумісних з життям, внаслідок прямого попадання після артилерійського обстрілу та безпосереднього зіткнення з противником під час наступальних дій в районі н.п. Безіменне Миколаївської області.
Микола відважно виконав свій обов’язок громадянина України. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Перебуваючи у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко.
Я пишаюсь своїм братом, а племінник– своїм дядьком-Героєм. Сином з великої літери.
Микола усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Ганічев Микола Вікторович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України