Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) штаб-сержанту Синько Віктору Миколайовичу

Шановний пане Президент!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)військовослужбовцю Державної Прикордонної Служби України штаб-сержанту Синько Віктору Миколайовичу,15.11.1990 року народження. З 2013 року Віктор вступив до лав Збройних Сил України, після проходження військової строкової служби у 2009-2010 роках. З початком війни поїхав на схід захищати нашу Батьківщину в складі 94 прикордонного загону (І категорії). Займав посаду снайпера (позивний «Сєня») 2 групи інспекторів прикордонної служби 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України. З 2016 року - Молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії - начальник 1 секції станкових протитанкових гранатометів СП-9М протитанкової застави прикордонної комендатури швидкого реагування Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України. У 2018, втративши багато побратимів, йде на ротацію. Віктор переводиться до м. Чоп де займає посаду інспектор прикордонної служби 1 категорії - снайпер 3 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави «Чоп» 94 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України. У 2019 Віктор отримує підвищення - Інспектор прикордонної служби - майстер - начальник 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби (тип С) 94 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України. Того ж року проходить навчання та отримує освіту інструктора SEF. З 2020 року займає посаду старшого інструктора (з фізичної підготовки та особової безпеки) відділу професійної підготовки 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, де ділиться своїми знаннями та навичками з колегами. На початку 2021 року Віктор стає батьком та через 3 місяці вже черговий раз отримує підвищення- старший розвідник - водій відділу організації оперативно-розшукової діяльності головного оперативно-розшукового відділу 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Робота у розвідці займає весь час. Ночі на роботі та не змога бачити, як росте син. Повномасштабна війна застає Віктора в стінах Національної академії прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. 25 лютого мало бути вручення дипломів. Віктор приймає рішення їхати на схід знову. І вже 24.03. 2022 Віктор займає посаду водій групи повітряної розвідки відділення розвідки другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування 7 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. А 01.04.2022 стає начальником другої групи наземної розвідки відділення розвідки другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування 7 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. За час повномасштабної війни Віктор бачив один раз свою сімʼю під час нетривалої відпустки. Після чого він знову повернувся до виконання бойових завдань. 12 травня 2023 року противник здійснив штурмові дії та обстріл позицій підрозділів ЗСУ. Віктор Синько, виконуючи бойове завдання, від отриманих травм і поранень, несумісних із життям, загинув на полі бою біля населеного пункту Григорівка Донецької області.
Він з честю виконав свій обов'язок щодо захисту своєї держави і до останнього залишився вірним присязі, захищаючи право на наше з Вами безпечне життя, він не вагаючись, віддав своє! 13 років із 32 прожитих Віктор віддав Україні та українському народові. Без вагань зі словами «Хто, як не я?» він пожертвував собою заради перемоги за нашу свободу. Вдома завжди татуся чекатимуть дворічний син, якого він обожнював, та з яким йому випало так мало провести часу, горем убиті батьки, дружина, сестри, рідні та друзі!
Я пишаюсь своїм хрещеним сином, його незламністю та патріотизмом і вважаю, що Синько Віктор Миколайович справжній Герой та заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України. Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав життя за Україну! Герої не вмирають! Вони житимуть в наших серцях вічно! Слава Україні!