Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/208912-еп
"Присвоєння почесного звання "Герой
України" (посмертно)
військовослужбовцю Збройних сил
України, помічнику начальника штабу,
командиру розвідувального взводу
першого механізованого батальйону
військової частини А4712 молодшому
лейтенанту Тарану Андрію Сергійовичу",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 23 жовтня 2023 року громадянкою
О.С.Гришкевич
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
О.С.Гришкевич електронну петицію № 22/208912-еп "Присвоєння почесного
звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил
України, помічнику начальника штабу, командиру розвідувального взводу
першого механізованого батальйону військової частини А4712 молодшому
лейтенанту Тарану Андрію Сергійовичу", яку підтримали понад 25 тисяч
громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Тарана Андрія Сергійовича
відзначено державною нагородою України – орденом "За мужність" ІІІ ступеня,
яким його нагороджено Указом Президента України від 08.04.2024 № 222/2024
(посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України, помічнику начальника штабу, командиру розвідувального взводу першого механізованого батальйону військової частини А4712 молодшому лейтенанту Тарану Андрію Сергійовичу, який народився 13.12.1999 року в селі Саксагань, П’ятихатського району, Дніпропетровської області.
У 2017 році, після закінчення КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» та успішної здачі ЗНО, вступив до Льотної академії Національного університету за спеціальністю диспетчер повітряним рухом. Андрій під час навчання був старшиною групи, завжди відстоював інтереси одногрупників, які поважали та цінували його. Він ніколи не зупинявся, вдосконалюючи свої вміння та навички: поглиблено вивчав англійську мову, активно займався спортом, відвідував волейбольний гурток, захоплювався тенісом.
З 2019 по 2021 рік пройшов повний курс військової підготовки та склав Військову присягу на вірність українському народу, отримавши звання «Молодший лейтенант».
У 2021 році отримав диплом бакалавра з відзнакою та вступив до магістратури Льотної академії. Навчаючись, влаштувався до ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» на посаду диспетчера пункту забезпечення польотів та перельотів департаменту льотної експлуатації. Вів здоровий спосіб життя, багато читав, вивчав психологію. Займав активну життєву позицію, пропагував українську мову. Андрій був справжнім патріотом.
16.03.2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Після двох місяців загальної підготовки в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного був направлений до військової частини А4712 118 бригади. Був помічником начальника штабу, командиром розвідувального взводу першого механізованого батальйону, мав позивний «Деймос». Разом із побратимами брав участь у найзапекліших боях на Запорізькому напрямку.
17 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області, проводив медичну евакуацію поранених бійців під масованим мінометним обстрілом. У той день йому вдалося врятувати життя 8 побратимів, але не зміг зберегти своє. Його життя обірвала керована авіабомба.
Він був завжди першим: у ліцеї, в академії, на роботі і під час служби в ЗСУ. Андрій – люблячий син, справжній друг, мужній та активний військовий. Службові обов’язки виконував сумлінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Завжди був на позитиві та підіймав бойовий дух побратимів. Він із честю виконав обов’язок, захищаючи свою Батьківщини і до останнього залишаючись вірним присязі. «Деймос» завжди говорив: «Хто, як не я?». У пам’яті побратимів він назавжди залишиться людиною слова, мужності і сили, з добрим, відкритим серцем.
Таран Андрій Сергійович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто захищає Україну!
Слава Україні! Героям Слава!
1.
Гудько Денис Миколайович
15 грудня 2023
2.
Ткаченко Христина Олександрівна
15 грудня 2023
3.
Козакова Олена В'ячеславівна
15 грудня 2023
4.
Борух Андрій Володимирович
15 грудня 2023
5.
Циндрін Владислав Максимович
15 грудня 2023
6.
Мостова Богдана Петрівна
15 грудня 2023
7.
Мудрик Анастасія Юріївна
15 грудня 2023
8.
Дяк Світлана Василівна
15 грудня 2023
9.
Гармаш Наталія Володимирівна
15 грудня 2023
10.
Баліцька Аліна Юріївна
15 грудня 2023
11.
Василенко Марія Юріївна
15 грудня 2023
12.
Радіца Тетяна Григорівна
15 грудня 2023
13.
Мудрик Софія N/a
15 грудня 2023
14.
Дуб Андрій Миколайович
15 грудня 2023
15.
Рюмшин Юрій Валерійович
15 грудня 2023
16.
Вішнєвська Алла Михайлівна
15 грудня 2023
17.
Хмельницька Наталія Вікторівна
15 грудня 2023
18.
Цьопух Вікторія Михайлівна
15 грудня 2023
19.
Линдюк Ольга Василівна
15 грудня 2023
20.
Борисов Юрій Володимирович
15 грудня 2023
21.
Гноянець Ольга Іванівна
15 грудня 2023
22.
Козей Валерій Олександрович
15 грудня 2023
23.
Мудрик Марина Олегівна
15 грудня 2023
24.
Чирва Владислав Сергійович
15 грудня 2023
25.
Лісняк Анна Сергіївна
15 грудня 2023
26.
Цвєтков Андрій Олександрович
15 грудня 2023
27.
Волчанський Андрій Михайлович
15 грудня 2023
28.
Кулібанич Надія Олександрівна
15 грудня 2023
29.
Колесніченко Катерина Михайлівна
14 грудня 2023
30.
Михальчук Іванна Олександрівна
14 грудня 2023