Присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України, помічнику начальника штабу, командиру розвідувального взводу першого механізованого батальйону військової частини А4712 молодшому лейтенанту Тарану Андрію Сергійовичу.

Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України, помічнику начальника штабу, командиру розвідувального взводу першого механізованого батальйону військової частини А4712 молодшому лейтенанту Тарану Андрію Сергійовичу, який народився 13.12.1999 року в селі Саксагань, П’ятихатського району, Дніпропетровської області.
У 2017 році, після закінчення КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» та успішної здачі ЗНО, вступив до Льотної академії Національного університету за спеціальністю диспетчер повітряним рухом. Андрій під час навчання був старшиною групи, завжди відстоював інтереси одногрупників, які поважали та цінували його. Він ніколи не зупинявся, вдосконалюючи свої вміння та навички: поглиблено вивчав англійську мову, активно займався спортом, відвідував волейбольний гурток, захоплювався тенісом.
З 2019 по 2021 рік пройшов повний курс військової підготовки та склав Військову присягу на вірність українському народу, отримавши звання «Молодший лейтенант».
У 2021 році отримав диплом бакалавра з відзнакою та вступив до магістратури Льотної академії. Навчаючись, влаштувався до ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» на посаду диспетчера пункту забезпечення польотів та перельотів департаменту льотної експлуатації. Вів здоровий спосіб життя, багато читав, вивчав психологію. Займав активну життєву позицію, пропагував українську мову. Андрій був справжнім патріотом.
16.03.2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Після двох місяців загальної підготовки в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного був направлений до військової частини А4712 118 бригади. Був помічником начальника штабу, командиром розвідувального взводу першого механізованого батальйону, мав позивний «Деймос». Разом із побратимами брав участь у найзапекліших боях на Запорізькому напрямку.
17 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області, проводив медичну евакуацію поранених бійців під масованим мінометним обстрілом. У той день йому вдалося врятувати життя 8 побратимів, але не зміг зберегти своє. Його життя обірвала керована авіабомба.
Він був завжди першим: у ліцеї, в академії, на роботі і під час служби в ЗСУ. Андрій – люблячий син, справжній друг, мужній та активний військовий. Службові обов’язки виконував сумлінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Завжди був на позитиві та підіймав бойовий дух побратимів. Він із честю виконав обов’язок, захищаючи свою Батьківщини і до останнього залишаючись вірним присязі. «Деймос» завжди говорив: «Хто, як не я?». У пам’яті побратимів він назавжди залишиться людиною слова, мужності і сили, з добрим, відкритим серцем.
Таран Андрій Сергійович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто захищає Україну!
Слава Україні! Героям Слава!