№22/208916-еп

Шановний пане Президент, Володимир Олександрович! Прошу Вас розглянути петицію "Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)" військовослужбовцю 92ОМБр, в/ч. А1314 імені кошового отамана Івана Сірка, старшого солдата Локомана Дмитра Андрійовича 05.12.2000 року народження, який загинув під час виконання бойового завдання 23.05.2023 року, отримавши поранення несумісне з життям у напрямку села Берестове, Куп'янського р-н, Харківської області.

Автор (ініціатор): Маршалковська Крістіна Євгеніївна
Дата оприлюднення: 23 жовтня 2023
Дата відповіді : 08 серпня 2025
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/208916-еп
"Шановний пане Президент, Володимир
Олександрович! Прошу Вас розглянути
петицію "Про присвоєння почесного звання
Героя України (посмертно)"
військовослужбовцю 92ОМБр, в/ч. А1314
імені кошового отамана Івана Сірка,
старшого солдата Локомана Дмитра
Андрійовича 05.12.2000 року народження,
який загинув під час виконання бойового
завдання 23.05.2023 року, отримавши
поранення несумісне з життям у напрямку
села Берестове, Куп'янського р-н,
Харківської області", оприлюднену на
вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 23 жовтня 2023 року громадянкою
К.Є.Маршалковською

Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
К.Є.Маршалковською електронну петицію № 22/208916-еп "Шановний пане
Президент, Володимир Олександрович! Прошу Вас розглянути петицію "Про
присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)" військовослужбовцю
92ОМБр, в/ч. А1314 імені кошового отамана Івана Сірка, старшого солдата
Локомана Дмитра Андрійовича 05.12.2000 року народження, який загинув під
час виконання бойового завдання 23.05.2023 року, отримавши поранення
несумісне з життям у напрямку села Берестове, Куп'янського р-н, Харківської
області", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Локомана Дмитра
Андрійовича відзначено державною нагородою України – орденом
"За мужність" ІІІ ступеня, яким його нагороджено Указом Президента України
від 15.09.2023 № 587/2023 (посмертно).

В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Звертаючись до Президента України,  ми висловлюємо рішучу підтримку  ініціативи про присвоєння звання "Герой України" посмертно, Локоману Дмитру Андрійовичу 05.12.2000 р.н., урожденцю міста Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

У юному віці уклав свій перший контракт на службу до Збройних Сил. Військову присягу прийняв 24.07.2020 року та влився до лав піхоти у 2021 році. Втім, одразу у бойову 92-гу окрему мезанізовану бригаду імені кошового отамана Івана Сірка та ще й на передову.

У травні 2022 року Дмитра нагородили нагрудним знаком командувача сухопутних військ ЗСУ " За службу". Також військовослужбовець мав медалі "Учасник АТО" та "Ветеран війни". Захисник - криворіжець у 2023 році посмертно отримав нагрудний знак "За заслуги перед містом" III ступеня.

Під час повномаштабного вторгнення старший солдат Дмитро служив водієм - санітаром,  мужньо та рішуче боронив Батьківщину на Харківщині та згодом у напрямку Луганської області, йому вдалося врятувати не одне життя побратимів та посестр.

У ніч проти 24 травня разом із побратимами у напрямку села Берестове, Куп'янського р-н, Харківської області, очікували наказу. Із надлюдською мужністю та стійкістю виконували свій обов'язок на фронті усвідомлюючи, що саме на їх плечах лежить відповідальність за життя побратимів. На позицію обрушився ворожий вогонь. Дмитро отримав серйозне поранення, яке виявилося несумісним із життям.

Дмитро Андрійович був непохитним патріотом своєї Батьківщини, надійним захисником, відданий сім'ї та друзям. Він проявив виняткову мужність, відвагу та самопожертву, не вагаючись ставити своє життя на карту, щоб захистити цивільних.

Смерть Дмитра Андрійовича стала величезною трагедією для його родини. Він залишив кохану та ще не народженну дитину, які потепер несуть неописуваний тягар втрати. Його відсутность назавжди змінила їхнє життя, залишивши діру в серцях, яку неможливо заповнити.

Разом ми можемо надати посмертне визнання Дмитру Андрійовичу і довести, що його життя та самопожертва не пройшли марно, а були вагомим внеском у майбутнє нашої держави.
Дякуємо за увагу до нашого звернення. Ми віримо, що наші спільні зусилля допоможуть вшанувати память та визнати його як справжнього Героя України. Нехай наші голоси об'єднаються, аби виявити повагу та велику подяку за його жертовну службу та мужність.


Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну! Слава всім хто продовжує боронити та захищати!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Савич Маргарита Сергіївна
10 січня 2024
2.
Сорочан Алла Миколаївна
10 січня 2024
3.
Мерчук Оксана Миколаївна
10 січня 2024
4.
Лінива Ірина Олександрівна
10 січня 2024
5.
Соловйова Наталія Олександрівна
10 січня 2024
6.
Незаписенко Тетяна Павлівна
10 січня 2024
7.
Асташова Олена Олександрівна
10 січня 2024
8.
Дмитрашко Оксана Олександрівна
10 січня 2024
9.
Проценко Тетяна Сергіївна
10 січня 2024
10.
Ремньова Оксана Валеріївна
09 січня 2024
11.
Михащук Іванна Романівна
09 січня 2024
12.
Кузьменко Євгенія Сергіївна
09 січня 2024
13.
Біла Галина Іванівна
09 січня 2024
14.
Гриценко Катерина Андріївна
09 січня 2024
15.
Кирилюк Оксана Володимирівна
09 січня 2024
16.
Шевченко Олена Вікторівна
09 січня 2024
17.
Пшеничний Віталій Вадимович
09 січня 2024
18.
Белогривова Марія Василівна
09 січня 2024
19.
Ткаченко Ірина Олексіївна
09 січня 2024
20.
Савелій Юлія Миколаївна
09 січня 2024
21.
Євдокімова Ярослава Василівна
09 січня 2024
22.
Маман Ірина Богданівна
09 січня 2024
23.
Грицай Ірина Анатоліївна
09 січня 2024
24.
Ліпетова Марія Миколаївна
09 січня 2024
25.
Кальченко Ірина Олександрівна
09 січня 2024
26.
Дем'янова Олександра Андріївна
09 січня 2024
27.
Новак Наталія Василівна
09 січня 2024
28.
Додончук Лариса Володимирівна
09 січня 2024
29.
Ротар Галина Іванівна
09 січня 2024
30.
Ксінчук Валентина Юріївна
09 січня 2024
25360
голосів з 25000
необхідних
Успішно підтримано
Збір підписів завершено