Присвоєння звання Герой України (посмертно) головному сержанту-командиру Фролову Віталію Сергійовичу

Шановний пане Президенте!

Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ Фролову Віталію Сергійовичу 09.02.1983р.н., жителю м.Одеса, який загинув 23.09.2023 року у складі в/ч А2582 82 бригади 1 десантно-штурмового батальйону, головному сержанту-командиру інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу.

Віталій ріс, навчався, розвивався, постійно удосконалюючи свої знання та навички. Його цілеспрямованість, наполегливість, активність, допитливість, креативність, жага до знань та праця над собою дала йому можливість самотужки опанувати професії у різних сферах. А завдяки тому, що Віталій був життєрадісним, щирим, ввічливим, доброзичливим та надійним, то йому завжди вдавалося легко знаходити підхід до різних людей, несучи у своєму серці та житті СВІТЛО людяності, добра, поваги, віри, надії, любові до усього живого. Хоча його життєвий шлях був не легким, були миті і розчарування, і зневіри, і розпачу, і безнадійності, і втрат, але він не зламався та ніколи не опускав руки. Віталій ставав ще сильнішим, мужнішим, відповідальнішим, справедливішим, вдячним за такий досвід, несучи далі своє СВІТЛО. Він розумів, відчував, усвідомлював та ніс до людей всю глибину свободи, волі, незалежності, патріотизму та сили духу Людини. Усі хто знав Віталія, також побратими, відгукуються про нього як про совісну, відповідальну, благородну, мужню, добру, мудру людину, справжній патріот, гідний українець, нащадок козацького роду, відзначають його як людину високих моральних цінностей: «Бувши з ним і біля нього, було якесь таке непояснене комфортне відчуття повної захищеності (моральної, психологічної, духовної, фізичної)». Про таких говорять – це ЦВІТ НАЦІЇ. Рідні говорять, що кредо життя Віталія - стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе. Він говорив: «Хочу прожити життя так, щоб ніколи не відчувати болі від докорів сумління, бо все (у нашому світі) починається з кожного з нас і добро, і зло. І головне в житті – завжди та всюди залишатися Людиною». Його вміння радіти, творити, цінувати, любити життя і все живе, дали Віталію можливість знайти свою другу половинку і взнати справжнє, чисте, взаємне кохання. Ніколи нікому не відмовляв у допомозі та підтримці, ставлячи свої інтереси на другий план. У нього так багато було світлих мрій, ідей, цілей, планів…

Та коли доля поставила його перед вибором, він прийняв єдине, рішуче, відповідальне рішення. Віталій не зрадив ані собі, ані рідним, ані своєму народу і пішов на фронт зі словами: «Це моє свідоме рішення, прийміть його. Я не можу по іншому, бо це буду не «Я». Зрозумійте, я вірю в те, що там я більше зможу допомогти, щоб швидше Перемогти цих нелюдів. У нас все буде добре!»

У грудні 2022 року вступив до лав ЗСУ для виконання бойових завдань для забезпечення відсічі збройної агресії рф на Запорізькому напрямку.

23 вересня 2023 року під час відбиття штурмових дій головний сержант-командир Фролов Віталій Сергійович отримав поранення несумісні з життям, його подвиг зберіг десятки й навіть сотні життів.

На днях був місяць як небеса забрали Нашого Героя. Не існує слів, щоб описати палючого болю втрати. Ця безжальна війна забрала Людину, залишивши нас без чоловіка, батька, брата, племінника, друга, побратима, Українця. У Віталія тут залишилась кохана, горем вбита, дружина та двоє маленьких діточок. Залишилось багато рідних, друзів, знайомих, побратимів, для яких життя назавжди змінилось, отримавши глибокі, болючі рани. Та ми вистоїмо, не зламаємось, продовжимо боротись, так, як робив Наш Герой.

Для нас Віталій був, є і назавжди буде прикладом, якою має бути ЛЮДИНА, щоб будувати людяне, світле майбутнє України, заради якого він віддав найцінніше, своє життя. Тому, пане Президенте, просимо ухвалити рішення про присвоєння звання, заради того, щоб уся країна та світ знали своїх Героїв. Віталій із честю та гідністю виконав свій обов’язок громадянина, патріота, людини, щодо захисту своєї (нашої) країни, держави. До останнього подиху залишився вірним присязі, своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині.

Фролов Віталій Сергійович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).

Вічна, світла пам’ять та шана усім, хто віддав своє життя за Україну!!!
Слава Богу, ЗСУ, Україні!
Героям Слава!