ПРОШУ РОЗГЛЯНУТИ ПЕТИЦІЮ ПРО ПРИСВОЄННЯ ПОЧЕСНОГО ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) МОЄМУ ЧОЛОВІКОВІ, ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЮ ЗСУ,СТАРШОМУ СОЛДАТУ НАЗАРОВУ ВАДИМУ АНАТОЛІЙОВИЧУ 20.05.1998 Р.Н

ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ!
Прошу розглянути петицію про присвоєння Героя України (посмертно) моєму чоловіку, військовослужбовцю ЗСУ, старшому солдату,розвіднику розвідувального взводу 58 ОМпБ імені Івана Виговського в складі 16 ОМпБ в/ч А4590, в/ч А1376, Назарову Вадиму Анатолійовичу 20.05.1998 р.н, уроженцю м.Звягель, Житомирської обл.,мешканцю м.Глухів, Сумської обл.
Мій чоловік з позивним "Малий" став офіційно на захист суверенітету та цілісності України ще до повномаштабного вторгнення російських агресорів у віці 18 років.
У 2016 році вступив до лав ЗСУ, на контрактній основі, с початку був курсантом, згодом переведен на посаду стрілець-регулювальник коменданського взводу в/ч пп В2731.В 2017 році було переведено до в/ч А0409 в склад 30 ОМБр, 2018 році обіймав посаду зв'язківцем 30 ОМБр. З жовтня місяця 2018 року, до закінчення строку контракту у вересні місяці 2019 року проходив службу розвідником розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти 30 ОМБр. Брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях. За час несення служби неодноразово був нагороджен грамотами за сумлінне виконання службових обов'язків, за тверду патріотичну позицію, зразкову військову дисципліну, має медалі "Ветеран Війни" та "Учасник АТО".
У серпні місяці 2021 року повернувся до лав ЗСУ, щоб і на далі боронити країну від агресора, вступивши до 58 ОМБр, яка базувалася в м.Глухів, Сумської області, одразу повернувшись до зони АТО та ООС.
24.02.2022 року під час повномаштабного вторгнення разом з побратимами та прикордонниками боронили кордони Сумщини, згодом, виконуючи бойовий наказ командира був перекинут на Чернігівський напрямок. Вступивши в нерівний бій з супротивником, боровся до останньго разо з побратимами не дивлячись ні на що, де 09.03.2022 року обірвалося його життя, а саме за оборону с. Лукашівка, Чернігівської області, де йшли запеклі бої, був розстріляний ворогом в притул. Тим самим віддавши найдорожче, що в нього було - своє життя за ради майбутнього України.
Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, людиною прикладом мужності, зразком незламності і міцності духу.
В травні 2022 року було нагороджено Орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). У нього залишився маленький син, якому на час загибелі батька було лише 1,5 роки.
Ця нагорода є важлива для мене та нашого сина в пам'ять про героїчні вчинки чоловіка та батька.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ВСІМ ПОЛЕГЛИМ ЗАХИСНИКАМ ТА ЗАХИСНИЦЯМ!!!