№22/209510-еп
Шановний пане Президент, Зеленський Володимир Олександрович. Прошу Вас розглянути петицію " Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю в/ч А4010 24ОШБ "АЙДАР" танкова рота, нашому побратиму, старшому солдату Пакіну Сергію Григоровичу, який загинув 03.07.2023 на штурмі ворожих позицій у напрямку с. Кліщіївка. З повагою молодший сержант ком. танка Т-64, Мягких Руслан Олександрович.
Автор (ініціатор): Мягких Руслан Олександрович
Дата оприлюднення: 31 жовтня 2023
Дата відповіді : 21 серпня 2025
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/209510-еп
"Шановний пане Президент, Зеленський
Володимир Олександрович. Прошу Вас
розглянути петицію "Про присвоєння
почесного звання Героя України
(посмертно) військовослужбовцю в/ч А4010
24ОШБ "АЙДАР" танкова рота, нашому
побратиму, старшому солдату Пакіну
Сергію Григоровичу, який загинув
03.07.2023 на штурмі ворожих позицій у
напрямку с. Кліщіївка. З повагою
молодший сержант ком. танка Т-64, Мягких
Руслан Олександрович", оприлюднену на
вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 12 жовтня 2023 року громадянином
Р.О.Мягких
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянином
Р.О.Мягких електронну петицію № 22/209510-еп "Шановний пане Президент,
Зеленський Володимир Олександрович. Прошу Вас розглянути петицію "Про
присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю
в/ч А4010 24ОШБ "АЙДАР" танкова рота, нашому побратиму, старшому солдату
Пакіну Сергію Григоровичу, який загинув 03.07.2023 на штурмі ворожих позицій
у напрямку с. Кліщіївка. З повагою молодший сержант ком. танка Т-64, Мягких
Руслан Олександрович", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Пакіна Сергія Григоровича
відзначено державними нагородами України – орденами "За мужність" ІІІ та
ІІ ступенів, якими його нагороджено відповідно до Указів Президента України
від 17.04.2023 № 230/2023, від 17.08.2023 № 490/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
на електронну петицію № 22/209510-еп
"Шановний пане Президент, Зеленський
Володимир Олександрович. Прошу Вас
розглянути петицію "Про присвоєння
почесного звання Героя України
(посмертно) військовослужбовцю в/ч А4010
24ОШБ "АЙДАР" танкова рота, нашому
побратиму, старшому солдату Пакіну
Сергію Григоровичу, який загинув
03.07.2023 на штурмі ворожих позицій у
напрямку с. Кліщіївка. З повагою
молодший сержант ком. танка Т-64, Мягких
Руслан Олександрович", оприлюднену на
вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 12 жовтня 2023 року громадянином
Р.О.Мягких
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянином
Р.О.Мягких електронну петицію № 22/209510-еп "Шановний пане Президент,
Зеленський Володимир Олександрович. Прошу Вас розглянути петицію "Про
присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю
в/ч А4010 24ОШБ "АЙДАР" танкова рота, нашому побратиму, старшому солдату
Пакіну Сергію Григоровичу, який загинув 03.07.2023 на штурмі ворожих позицій
у напрямку с. Кліщіївка. З повагою молодший сержант ком. танка Т-64, Мягких
Руслан Олександрович", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Пакіна Сергія Григоровича
відзначено державними нагородами України – орденами "За мужність" ІІІ та
ІІ ступенів, якими його нагороджено відповідно до Указів Президента України
від 17.04.2023 № 230/2023, від 17.08.2023 № 490/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Пакін Сергій Григорович
народився 10 вересня 1993 року в Донецькій обл., Олександрівський район (тепер Краматорський), с. Зелений брід.
Родина переїхала до міста Краматорська у 1996р., до сьогодні тут і проживають.
У 1999 році Сергій пішов до першого класу загальноосвітньої школи №33.
Навчався середньо. З дитинства захоплювався футболом, грав за місцеву селищну команду «Старт». Був фанатом ФК "Шахтар" та "Реал".
Закінчив дев'ять класів.
З дитинства мріяв бути шеф-кухарем власного ресторану, тож після школи вступив до ВПУ 14 за спеціальністю "Кухар", де провчився 4 роки. Після закінчення працювати за фахом не став. Заробляв, ремонтуючи квартири на замовлення.
2012 року навесні пішов до армії, хоча за станом здоров'я (серцевий недуг та вади зору) його не повинна була пропустити мед. комісія військкомату. Хитрістю пройшов обстеження та був призваний до лав армії України. Служив у Десні 6 місяців та 6 місяців у Житомирі, проходив навчання за спеціальністю водій-механік танка.
Після армії хотів працювати до ДСНС, але не вийшло. Після армії був охоронцем, потім водієм.
У 2017 році одружився. Цього ж року у сім'ї народилася донька Злата. Невдовзі перший шлюб Сергія розпався, але батько завжди підтримував спілкування з донькою, проводив із нею багато часу.
У липні 2021 року Сергій пішов служити за контрактом до ЗСУ. Проходив навчання у Львові, потім Сергія перевели до військової частини Новомосковська.
Початок повномасштабної війни 24.02.2022 р. Сергій застав під Волновахою. Рідні майже тиждень не знали, де він і що з ним через відсутність зв'язку. Перший наш танк був підбитий ворожим снарядом та повністю згорів. Екіпаж залишився живим.
Більшу частину часу повномасштабної війни Сергій був на передових позиціях: Курахове, Вугледар, Часів Яр, Кліщіївка.
Цього року Сергій збирався одружитися вдруге. Вони з обраницею чекають на сина. Але його мріям не судилося збутися.
Загинув наш герой 3 липня 2023. Танковий підрозділ, у якому служив старший солдат механік-водій Пакін Сергій Григорович, виконував бойове завдання по підтримці наступальних дій штурмового батальйону в районі населеного пункту Бахмут. Завдяки майстерності та високому професіоналізму екіпажу танку (його вогнева підтримка завдала значної шкоди обороні ворога) було знищено велику кількість орків. Це дало можливість штурмовим ротам пройти вперед та вклинитись в оборону рашистів. Близько 13.00 по танку влучили з безпілотного баражуючого боєприпасу “ланцет”, у машині внаслідок вибуху виникла пожежа та задимлення. Екіпаж спробував відвести танк у безпечне місце, але через пошкодження машина була знерухомлена. Танкісти почали покидати свою бойову машину, але внаслідок повторного влучання Сергій отримав поранення, несумісні з життям.
10 вересня Сергію мало виповнитися 30 років.
31 серпня 2023 року у Сергія народився син Мирон, якого він так і не побачив.
У нього залишились батьки , сестра , донька від першого шлюбу та новонароджений синочок.
Його відданість, та самопожертва заслуговують найвищої відзнаки та вшанування. ПАМ'ЯТЬ ПРО НЬОГО БУДЕ НАВІКИ В НАШИХ СЕРЦЯХ !
З повагою побратим, молодший сержант ком.танка Т-64, Мягких Руслан Олександрович.
народився 10 вересня 1993 року в Донецькій обл., Олександрівський район (тепер Краматорський), с. Зелений брід.
Родина переїхала до міста Краматорська у 1996р., до сьогодні тут і проживають.
У 1999 році Сергій пішов до першого класу загальноосвітньої школи №33.
Навчався середньо. З дитинства захоплювався футболом, грав за місцеву селищну команду «Старт». Був фанатом ФК "Шахтар" та "Реал".
Закінчив дев'ять класів.
З дитинства мріяв бути шеф-кухарем власного ресторану, тож після школи вступив до ВПУ 14 за спеціальністю "Кухар", де провчився 4 роки. Після закінчення працювати за фахом не став. Заробляв, ремонтуючи квартири на замовлення.
2012 року навесні пішов до армії, хоча за станом здоров'я (серцевий недуг та вади зору) його не повинна була пропустити мед. комісія військкомату. Хитрістю пройшов обстеження та був призваний до лав армії України. Служив у Десні 6 місяців та 6 місяців у Житомирі, проходив навчання за спеціальністю водій-механік танка.
Після армії хотів працювати до ДСНС, але не вийшло. Після армії був охоронцем, потім водієм.
У 2017 році одружився. Цього ж року у сім'ї народилася донька Злата. Невдовзі перший шлюб Сергія розпався, але батько завжди підтримував спілкування з донькою, проводив із нею багато часу.
У липні 2021 року Сергій пішов служити за контрактом до ЗСУ. Проходив навчання у Львові, потім Сергія перевели до військової частини Новомосковська.
Початок повномасштабної війни 24.02.2022 р. Сергій застав під Волновахою. Рідні майже тиждень не знали, де він і що з ним через відсутність зв'язку. Перший наш танк був підбитий ворожим снарядом та повністю згорів. Екіпаж залишився живим.
Більшу частину часу повномасштабної війни Сергій був на передових позиціях: Курахове, Вугледар, Часів Яр, Кліщіївка.
Цього року Сергій збирався одружитися вдруге. Вони з обраницею чекають на сина. Але його мріям не судилося збутися.
Загинув наш герой 3 липня 2023. Танковий підрозділ, у якому служив старший солдат механік-водій Пакін Сергій Григорович, виконував бойове завдання по підтримці наступальних дій штурмового батальйону в районі населеного пункту Бахмут. Завдяки майстерності та високому професіоналізму екіпажу танку (його вогнева підтримка завдала значної шкоди обороні ворога) було знищено велику кількість орків. Це дало можливість штурмовим ротам пройти вперед та вклинитись в оборону рашистів. Близько 13.00 по танку влучили з безпілотного баражуючого боєприпасу “ланцет”, у машині внаслідок вибуху виникла пожежа та задимлення. Екіпаж спробував відвести танк у безпечне місце, але через пошкодження машина була знерухомлена. Танкісти почали покидати свою бойову машину, але внаслідок повторного влучання Сергій отримав поранення, несумісні з життям.
10 вересня Сергію мало виповнитися 30 років.
31 серпня 2023 року у Сергія народився син Мирон, якого він так і не побачив.
У нього залишились батьки , сестра , донька від першого шлюбу та новонароджений синочок.
Його відданість, та самопожертва заслуговують найвищої відзнаки та вшанування. ПАМ'ЯТЬ ПРО НЬОГО БУДЕ НАВІКИ В НАШИХ СЕРЦЯХ !
З повагою побратим, молодший сержант ком.танка Т-64, Мягких Руслан Олександрович.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ніколін Тетяна Ігорівна
15 січня 2024
2.
Халімончик Олександр Сергійович
15 січня 2024
3.
Шинкаренко Ірина Сергіївна
15 січня 2024
4.
Журавська Алла Богданівна
15 січня 2024
5.
Корнієнкова Олена Іванівна
14 січня 2024
6.
Колівошко Тетяна Іванівна
14 січня 2024
7.
Костюк Олена Миколаївна
14 січня 2024
8.
Коротченко Ірина Мирославівна
14 січня 2024
9.
Сєдова Ганна Акбарівна
14 січня 2024
10.
Осипчук Оксана Петрівна
14 січня 2024
11.
Нестерова Світлана Анатоліївна
14 січня 2024
12.
Іванушкіна Клара Шамілівна
14 січня 2024
13.
Вульчак Світлана Василівна
14 січня 2024
14.
Татару Вероніка Михайлівна
14 січня 2024
15.
Лазарєва Вікторія Василівна
14 січня 2024
16.
Чуприна Анастасія Олександрівна
14 січня 2024
17.
Дудіш Сергій Миколайович
14 січня 2024
18.
Медведєв Іван Олександрович
14 січня 2024
19.
Кравчук Марія Дмитрівна
14 січня 2024
20.
Малигіна Юлія Анатоліївна
14 січня 2024
21.
Александрова Ганна Василівна
14 січня 2024
22.
Снісаренко Леся Богданівна
14 січня 2024
23.
Барабаш Руслана Євгенівна
14 січня 2024
24.
Буртник Тетяна Мирославівна
14 січня 2024
25.
Мазорчук Світлана Василівна
13 січня 2024
26.
Мелюх Світлана Володимирівна
13 січня 2024
27.
Медведєва Марія Олександрівна
13 січня 2024
28.
Мороз В'ячеслав Юрійович
13 січня 2024
29.
Ляшецька Леся Анатоліївна
13 січня 2024
30.
Манахова Олена Олександрівна
13 січня 2024