№22/209658-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму воїну нашої країни, який відав своє життя за мир в Україні, захиснику молодшому сержанту Національної Гвардії України, командиру 3 відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону. Приймак Роман Олегович ( 29.01.2003 - 29.07.2023 ) Житель смт. Богородчани Івано-Франківської області.
Автор (ініціатор): Вернигора Тетяна Іванівна
Дата оприлюднення: 02 листопада 2023
Змалку прислуговував в Українській Греко-Католицькій церкві Івана Богослова. Отці дуже пишалися його служінням адже він усе своє життя хотів присвятити Богові. Після закінчення 9 класу поступив до Богородчанського будівельного ліцею на спеціальність Зварювальник водій категорії В С. Був дуже старанним, вихованим, розумним студентом. Завжди приходив на допомогу своїм одногрупникам.
Після закінчення ліцею мріяв поступити у семінарію, але через брак коштів не зміг цього зробити. Доглядав за своїм молодшим братиком та немічною сліпою бабусею. З нього завжди брали приклад, адже такого мудрого юнака з такими філософськими думками не знайти.
Літом 2021 року прийняв рішення на підписання контракту у Національну Гвардію України. Вірно служив до початку війни. Під час повномасштабного вторгнення виконував бойові дії на ключових напрямках. Один з перших заїхали на зачистку Бучі, Ірпеня. До 2023 року тримав оборону під Києвом.
З березня 2023 служив у Словʼянську. Брав активні бойові дії у контрнаступі.
Побратимам запамʼятався як справжній воїн: чесний, хоробрий, сильний, з великим люблячим серцем, із честю та гідністю.
Завжди був на позитиві, як промінчик сонця. Своєю мужністю та відвагою рятував побратимів та цивільних з під ворожих обстрілів.
Роман до останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре, що скоро настане перемога.
Всі хто його знав, говорять, що такої людини, як він – зустрічаються вкрай рідко, такої щирої, доброзичливої, зі світлими думками людини. Його втрата завдала великого болю всім рідним, близьким друзям.
29 липня 2023 року Приймак Роман Олегович (29.01.2003 р.) Героїчно загинув рятуючи цивільних з під артилерійського обстрілу поблизу с.Шипілівка Луганської області в районі Серебрянського лісництва. Він відав своє життя врятувавши сотні життів.
Приймак Роман Олегович- справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно) із врученням ордена «Золота Зірка»
Йому було всього 20 років.
У нього залишилися мама, бабуся та молодший братик.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні
Після закінчення ліцею мріяв поступити у семінарію, але через брак коштів не зміг цього зробити. Доглядав за своїм молодшим братиком та немічною сліпою бабусею. З нього завжди брали приклад, адже такого мудрого юнака з такими філософськими думками не знайти.
Літом 2021 року прийняв рішення на підписання контракту у Національну Гвардію України. Вірно служив до початку війни. Під час повномасштабного вторгнення виконував бойові дії на ключових напрямках. Один з перших заїхали на зачистку Бучі, Ірпеня. До 2023 року тримав оборону під Києвом.
З березня 2023 служив у Словʼянську. Брав активні бойові дії у контрнаступі.
Побратимам запамʼятався як справжній воїн: чесний, хоробрий, сильний, з великим люблячим серцем, із честю та гідністю.
Завжди був на позитиві, як промінчик сонця. Своєю мужністю та відвагою рятував побратимів та цивільних з під ворожих обстрілів.
Роман до останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре, що скоро настане перемога.
Всі хто його знав, говорять, що такої людини, як він – зустрічаються вкрай рідко, такої щирої, доброзичливої, зі світлими думками людини. Його втрата завдала великого болю всім рідним, близьким друзям.
29 липня 2023 року Приймак Роман Олегович (29.01.2003 р.) Героїчно загинув рятуючи цивільних з під артилерійського обстрілу поблизу с.Шипілівка Луганської області в районі Серебрянського лісництва. Він відав своє життя врятувавши сотні життів.
Приймак Роман Олегович- справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно) із врученням ордена «Золота Зірка»
Йому було всього 20 років.
У нього залишилися мама, бабуся та молодший братик.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чаплінський Максим Васильович
23 січня 2024
2.
Коваль Марія Володимирівна
23 січня 2024
3.
Малайко Оксана Володимирівна
23 січня 2024
4.
Перепелиця Максим Анатолійович
23 січня 2024
5.
Ковальчук Євгенія Павлівна
23 січня 2024
6.
Кірієнко Валентина Іванівна
23 січня 2024
7.
Червінська Ольга Анатоліївна
23 січня 2024
8.
Гора Ольга Анатоліївна
23 січня 2024
9.
Фіголь Лідія Володимирівна
23 січня 2024
10.
Адам Христина Олегівна
23 січня 2024
11.
Осадча Діана Володимирівна
22 січня 2024
12.
Івать Ярослав Володимирович
22 січня 2024
13.
Мотроненко Лариса Олексіївна
22 січня 2024
14.
Уразова Каріна Олександрівна
22 січня 2024
15.
Табінська Наталія Григорівна
22 січня 2024
16.
Любовіцька Ніна Георгіївна
22 січня 2024
17.
Нікольчук Катерина Миколаївна
22 січня 2024
18.
Гомон Олександр Михайлович
22 січня 2024
19.
Корольова Оксана Сергіївна
22 січня 2024
20.
Кошелюк Валентина Степанівна
22 січня 2024
21.
Васильчук Іванна Олегівна
22 січня 2024
22.
Гижко Світлана Іванівна
22 січня 2024
23.
Смольська Галина Михайлівна
22 січня 2024
24.
Богдан Альона Ігорівна
22 січня 2024
25.
Мазур Тетяна Іванівна
22 січня 2024
26.
Курило Вікторія Богданівна
22 січня 2024
27.
Макаров Михайло Іванович
22 січня 2024
28.
Чаглей Наталія Василівна
22 січня 2024
29.
Дернова Жанна Василівна
22 січня 2024
30.
Бирук Сергій Володимирович
22 січня 2024