Шановний пане Президент Зеленський Володимир Олександрович!
Ми, рідні та побратими, просимо Вас, присвоїти звання Герой України Турчіну Артему Олександровичу 25.10.1983рн.
Артем народився у Краматорську та був єдиним і коханим сином у батьків. Навчався у ЗОШ №12 і ЗОШ №5 м. Краматорськ. Закінчив дев’ять класів і вступив до ВПУ №123 за спеціальністю «Електромонтер». Після закінчення пішов до армії і служив у Бахмуті (тодішньому Артемівську).
У 2003 р. повернувся в рідне місто та познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мариною. Працював охоронцем на місцевих заводах КЗТС та НКМЗ. У 2007 році одружився, а за два роки у нього народився первісток(син). Артем дуже його чекав і любив, ввесь вільний час проводив з ним. Він продовжував працювати на Новокраматорському машинобудівному заводі, але перейшов на робочі спеціальності, зокрема він працював у кислородному-компресорному цеху, потім перейшов в цех обрубки.
У 2019 р. вирішив вступити до лав новостроєнної патрульної поліції. Пройшов відбір і навчання у м. Києві, прийняв присягу і декілька місяців працював у столиці, а коли дружина народила другу дитину(дівчинку) то Артем перевівся до патрульної поліції Краматорська і Слов’янська. Він дуже любив свою роботу, так як міг допомагати людям, які потребували допомоги і потрапили в скрутне становище.
У 2021 році Артем ще раз різко змінив своє життя і став служити у прикордонній службі. Завжди був в боєвому дусі, ніколи нічого не боявся. Дуже часто виїжджав на бойові завдання в Донецькій області.
Коли почалося повномаштабне вторгнення Артем продовжував служити інспектором прикордонної служби 2 категорії-кулеметник відділення інспекторівприкордонної служби(на ББА) першої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1,11 прикордонного загону в/ч 2382, старшим сержантом.
Цей сміливий воїн воював в Святогірську Донецької області,Чернігові,Чернівцях,Чорнобилі Київської області, Сумах і не раз був на бойових завданнях.
Але 24.10.2023 р., під час стримування сил ворога які переважали під н.п. Курдюмівкой Донецької област, під час захисту Батьківщини не дожив 1 день до свого 40-річчя та загинув під час артилерійського обстрілу.
Добрий, чуйний, завжди усміхнений хлопець, його завжди поважали. Єдиний син,коханий чоловік, люблячий батько та надійний друг - тяжка втрата для всіх.
Артем був справжнім захисником своєї Батьківщини та патріотом рідної країни який віддав життя заради вільної та незламної України.
Спочивай з миром. Нехай рідна земля за яку ти поклав життя, буде для тебе пухом, а ти вірним янголом охоронцем для матері, дружини та дітей, міцним крилом з небес для товаришів.
Він віддав найцінніше, що мав - власне життя і його внесок в боротьбу за свободу необхідно вшанувати і запам’ятати на все життя.
Вічна пам’ять усім Героям, які поклали життя за майбутнє України! Слава Україні! Героям слава!