Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/210336-еп
"Прошу Вас розглянути петицію про
присвоєння почесного звання Героя
України (посмертно) моєму синові
військовослужбовцю ЗСУ, штаб-сержанту,
командиру відділення управління штабу
дивізіону взводу управління командира
1 самохідного артилерійського дивізіону
військової частини А 7015 Заяць Дмитру
Любомировичу", оприлюднену на вебсайті
Офіційного інтернет-представництва
Президента України 13 листопада 2023 року
громадянкою Л.Д.Заяць
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою Л.Д.Заяць
електронну петицію № 22/210336-еп "Прошу Вас розглянути петицію про
присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму синові
військовослужбовцю ЗСУ, штаб-сержанту, командиру відділення управління
штабу дивізіону взводу управління командира 1 самохідного артилерійського
дивізіону військової частини А 7015 Заяць Дмитру Любомировичу", яку
підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Заяця Дмитра Любомировича
відзначено державною нагородою України – орденом "За мужність" ІІІ ступеня,
яким його нагороджено Указом Президента України від 25.12.2024 № 880/2024
(посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний Пане Президенте! Звертаюся до Вас з проханням розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму синові військовослужбовцю ЗСУ, полеглому штаб-сержанту Заяць Дмитру Любомировичу, командиру відділення управління штабу дивізіону взводу управління командира 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А 7015.
Дмитро народився 21.10.1981 в селі Годині Мостиського району Львівської області. У перші дні повномасштабного вторгнення (05.03.2022), коли багато хто, усіма можливими способами, старався перетнути західний кордон, щоб втекти від жахливої війни, Дмитро, будучи особою з інвалідністю ІІІ групи, зібрав речі і добровільно зі словами “а хто, як не ми” вирушив на фронт, залишивши без батьківської підтримки чотирирічного сина та неповнолітню дочку. 24.03.2022 Він вже був у складі військової частини А 7015. З Його розповідей було відомо про багато складних ситуацій на фронті, з якими Він мужньо справлявся. За зразкове виконання військового обов’язку Йому тричі надавали відпустку. І скільки щастя він приносив, коли переступав батьківський поріг. Та жодного разу, незважаючи на прохання рідних, не допускав навіть думки, щоб залишитися вдома чи виїхати за кордон, спираючись на проблеми зі здоров’ям. Він був вірним своїм командирам, побратимам, військовій Присязі, священному обов'язку боронити рідну Землю, батьків, сім'ю. В нього була велика мрія – прийти з Перемогою, але, напревеликий жаль, не судилося. Його життя обірвалося на 41 році при виконанні бойового завдання 29.07.2023 в населеному пункті Піщане Харківської області внаслідок авіаудару з боку противника. Без батька залишилися малолітній син та донечка, без чоловіка – дружина, без сина – батьки, без брата – дві сестри. Безпосередній командир, який будучи у відпустці, приїхав відвідати Його могилу, вкотре підкреслив, що Дмитро був справжнім Чоловіком, вірним товаришем та побратимом, хоробрим воїном, гідним Сином Українського народу, який віддав найцінніше за волю і свободу – власне життя.
Одного разу, після отримання Грамоти за ініціативне та старанне виконання бойових завдань під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України у російсько-українській війні в листопаді 2022 року, Дмитро написав, що до кінця війни прийде Героєм. Але Героєм для нас Він був з першого дня його служби і назавжди залишиться ним, хоч сам і не побачить вже кінця цієї клятої війни.
Прошу присвоїти моєму сину, Заяць Дмитру Любомировичу, почесне звання Героя України (посмертно) із врученням ордену “Золота зірка”, враховуючи, що Він героїчно боровся з ворогом, незважаючи на проблеми із власним здоров’ям, і віддав своє молоде життя за свою Батьківщину, за світле майбутнє прийдешніх поколінь. Ми у вічному боргу перед ним та тисячами тих, завдяки кому маємо можливість засинати та прокидатись у власних домівках.
Вічна пам’ять, шана і слава всім Героям, хто віддав свої життя за Батьківщину!
Слава Україні! Героям слава!
Слава всім, хто мужньо боронить рідну Землю.
1.
Трегуб Валерія Олександрівна
24 січня 2024
2.
Ветоха Ігор Юрійович
24 січня 2024
3.
Пономаренко Ірина Валентинівна
24 січня 2024
4.
Глущенко Микола Григорович
24 січня 2024
5.
Ревська Олена Миколаївна
24 січня 2024
6.
Соколова Ольга Василівна
24 січня 2024
7.
Майорова Ніна Ігорівна
24 січня 2024
8.
Довгопол Олена Олександрівна
24 січня 2024
9.
Бобровицька Тетяна Геннадіївна
24 січня 2024
10.
Мінченко Артем Олегович
24 січня 2024
11.
Босяк Олена Вікторівна
24 січня 2024
12.
Касьянчук Оксана Володимирівна
24 січня 2024
13.
Живило Олексій Леонідович
24 січня 2024
14.
Гулик Юлія Ігорівна
24 січня 2024
15.
Парфелюк Ірина Дмитрівна
24 січня 2024
16.
Андрейчук Раїса Юріївна
24 січня 2024
17.
Стадниченко Акулина Дмитрівна
24 січня 2024
18.
Соколовська Яна Леонідівна
24 січня 2024
19.
Андрейчук Галина Ігорівна
24 січня 2024
20.
Глущенко Світлана Миколаївна
24 січня 2024
21.
Ярмоленко Інна Леонідівна
24 січня 2024
22.
Лайкс Наталія Костянтинівна
24 січня 2024
23.
Позднякова Юлія Олександрівна
24 січня 2024
24.
Андрійко Людмила Петрівна
24 січня 2024
25.
Кладкова Тетяна Миколаївна
24 січня 2024
26.
Горбань Людмила Володимирівна
24 січня 2024
27.
Касіянчук Катерина Романівна
24 січня 2024
28.
Єднороз Ірина Ігорівна
23 січня 2024
29.
Клочек Анастасія Володимирівна
23 січня 2024
30.
Прокопенко Дмитро Іванович
23 січня 2024