Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння державної нагороди почесного звання «Герой України» ( посмертно) моєму чоловіку, відважному патріоту, хороброму захиснику нашої держави, військовослужбовцю Збройних Сил України, 95-ї Окремої десантно штурмової бригади ,в/ч А0281 ,1- го батальйону Дяченка Михайла Федоровича, 22.09.1994 року народження, уродженцю Біловодського району, Луганської області.
Михайло не зміг стояти осторонь та поповнив ряди добровольців. Разом з побратимами боронив цілісність нашої держави поблизу Кремінної Луганської області, із надлюдською стійкістю та мужністю, утримуючи свої позиції на фронті, стояв до останнього подиху.
Загинув під час несення служби 20.02.2023 року від "вибухової травми в наслідок військових дій "
Михайло брав безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони,відсічі і стримування збройної агресії),у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України залишився відданий державі назавжди.
Мій чоловік Михайло із честю та гідністю виконав свій обов‘язок громадянина України, патріота, щодо захисту своєї держави. До останньої хвилини життя залишався вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині. Ми пишаємось Михайлом, не кожен чоловік зможе дивлячись смерті в очі - стояти з побратимами пліч - о - пліч, ціною власного життя - мужньо боротися за свободу своєї країни.
Михайлу було лише 28 років.
Любив Україну! Боровся за Україну! Загинув заради України!
Герої не вмирають, поки ми пам‘ятаємо про них.
Вічна слава, памʼять і шана всім, хто віддав своє життя за наше мирне небо,
Незалежність України!
Слава Україні!