Прохання присвоїти почесне звання "Героя України" з удостоєнням ордену «Золота Зірка» (посмертно) Присяжнюку Віталію Петровичу. Солдату-водію заряджаючим обслуги реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї, 128-ї Закарпатської окремої гірсько-штурмової бригади Збройних Сил України, який загинув 03.11.2023 року в с. Зарічне, Запоріжської області.

Шановний пане Президенте!
Просимо розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України з удостоєнням ордену «Золота Зірка» (посмертно) справжньому та мужньому захиснику України Присяжнюку Віталію Петровичу 15.11.1981 року народження, солдату-водію заряджаючим обслуги реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї, 128-ї Закарпатської окремої гірсько-штурмової бригади Збройних Сил України, який загинув 03.11.2023 року разом із своїми побратимами під час ракетного удару російськими загарбниками в с. Зарічне, Запоріжської області.
Присяжнюк Віталій Петрович народився в м. Липовець , Липовецького району, Вінницької області. Віталій був справжнім, сильним та мужнім чоловіком. Завжди усміхався, був готовий допомогти всім та мав великі плани на майбутнє. В 2017 році добровільно пішов на військову службу за контрактом 128-ї Закарпатської окремої гірсько-штурмової бригади Збройних Сил України, безпосередньо брав участь в операції об’єднаних сил в забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах Донецької і Луганської областей. Отримав статус учасника бойових дій.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії Віталій разом із побратимами стояв на захисті Бучанського району, Київської області. Після звільнення Київської області брав активну участь у звільненні Миколаївської, Херсонської областей. В подальшому після звільнення правого берега Херсону стояв на захисті м. Соледар, м. Бахмут, Донецької області. В подальшому стояв на захисті Запоріжської області, де разом з побратимами, успішно виконував бойові завдання. Перебуваючи в найгарячіших точках, "на нулі", мужньо виконував свій обов'язок і до останнього подиху залишався вірним своєму народу та Батьківщині.
На війні Віталій познайомився із своєю дружиною Юлею, яка теж служила у його бригаді. 17 лютого 2022 року за тиждень до повномасштабного вторгнення у їх сім’ї народилась одна єдина донечка Кароліна. У воїна залишились батьки, брат, дружина та маленька донечка.
Загинув Віталій 03 листопада 2023 року с. Зарічне, Запоріжської області від ракетного обстрілу під час шикування на нагородження у День артилерії та ракетних військ не дочекавшись своєї нагороди.
Шановний пане Президенте, цитуючи ваші слова: «Кожен і кожна з наших героїв, хто самовіддано боронив Україну від російських загарбників, хто звільняв нашу землю від окупанта та пожертвував заради нашої свободи своїм здоров’ям чи життям, має бути гідно відзначений. Ми повинні знати імена всіх наших героїв».
Ми родина загиблого героя — просимо Вас, Володимире Олександровичу, присвоїти Присяжнюку Віталію Петровичу почесне звання "Героя України" з удостоєнням ордену «Золота Зірка» (посмертно)”, який віддав своє життя за всіх нас у самому пеклі війни, і його пам’ять заслуговує на нагороду.