Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) старшому сержанту 77-ої окремої аеромобільної бригади Валентину Вікторовичу ГОЛУБУ

Шановний пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) Валентину Вікторовичу ГОЛУБУ(24.01.1977 р.н.) – старшому сержанту, головному сержанту – командиру 1-го зенітного ракетного відділення 3-го зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї (в/ч А4355) 77-ої окремої аеромобільної бригади – військового з'єднання у складі Десантно-штурмових військ.
Герой Валентин боронив територіальну цілісність та суверенітет України, починаючи з 20.01.2015 по 25.03.2016 роки. Проходив військову службу в складі 131-го окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця Головного управління розвідки Міністерства оборони України, виконуючи бойові завдання у зоні АТО/ООС. 25 лютого 2022 року Валентин свідомо і без вагань відправився на фронт захищати Батьківщину, громаду, рідних та сім’ю. Воював у складі 81-ої окремої аеромобільної бригади у складі ДШВ. Починав бойовий шлях з околиць міста Гуляйполе Запорізької області, обороняв Сіверськ, Бахмут та багато інших населених пунктів України. У складі 5-ої окремої штурмової Київської бригади звільняв від російських окупантів місто Ізюм на Харківщині. Згодом пройшов навчання у Житомирі й отримав військове звання старшого сержанта. З 30 березня 2023 року на посаді головного сержанта взводу – командира зенітного ракетного відділення 77-ої окремої аеромобільної бригади став на оборону міста-фортеці Бахмута, зайнявши позиції опорного пункту на стратегічно важливій лінії оборони поблизу н.п. Часів Яр. Ці позиції він тримав разом з побратимами немислимою ціною, докладаючи надзусиль і гідно даючи відсіч противнику.
На кітелі Валентина Голуба назавжди залишаться бойові нагороди і ордени, як свідчення його високої воїнської честі та героїчного подвигу. При виконанні бойових завдань у зоні АТО, був нагороджений відзнакою «Хрест розвідника» 131-го розвідувального батальйону та медаллю «За відвагу» за високу мужність та патріотизм, сумлінне виконання службових обов’язків по захисту суверенітету та територіальної цілісності України. За відмінне виконання військового обов’язку у ході повномасштабної російсько-української війни також неодноразово відзначався подяками, нагородними листами, нагрудними знаками та іншими заохоченнями від командування 77-ої ОАеМБр, зокрема: відзнакою Міністра оборони України «За зразкову службу», нагрудним знаком з орденською книжкою «За вірність присязі» (посмертно).
Жертвуючи своїм здоров’ям і життям, після контузії, відразу повернувся на бойові позиції поблизу н.п. Ізюм Харківської області. Перше тяжке поранення Захисник отримав 14 серпня 2023 року, надаючи відсіч та тримаючи вогневі позиції на Бахмутському напрямку. Не проходячи реабілітації, повернувся до бойових побратимів, бо ніколи не залишав їх у біді й пліч-о-пліч тримав запеклий бій проти противника з переважаючими силами.
Фатальним виявився бій з російськими окупантами 23 жовтня близько 7:30 год. на опорному пункті поблизу н.п.Часів Яр, де ворожі безпілотники атакували наші позиції та артилерія нанесла точне вогневе ураження. Навіть після тяжкого поранення від вибухів і уламків, втрачаючи свідомість та повертаючись до тями, самотужки, без сторонньої допомоги дістався до найближчого пункту, де знаходилися бійці взводу десантно-штурмової бригади. Близько 9:23 год. Захисник був доставлений до стабілізаційного пункту в м.Часів Яр, де йому була надана первинна медична допомога. Першу операцію черевної порожнини було виконано хірургами в м.Дружківка. Згодом пораненого бійця було евакуйовано для подальшого лікування у комунальний заклад «Новомосковська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради. 29 жовтня був переведений в КНП «Хмельницька міська лікарня», де Валентин відчайдушно продовжив боротьбу за життя. На жаль, дива не сталося і смерть прийняла вольового, незламного, справжнього бійця в свої холодні обійми…
Героїзм та самопожертва військовослужбовця слугуватиме прикладом для майбутніх поколінь української нації. Присвоєння звання «Герой України» буде свідченням пошани з боку держави до Валентина Голуба і визнання його вагомого особистого внеску в Перемогу над рашизмом.
Вічна пам'ять і повага всім, хто віддав життя за Україну. Герої не вмирають! Слава Україні!
З повагою та сподіванням на присвоєння почесного державного звання «Герой України» моєму татові, назавжди любляча і вдячна донька – Анастасія Валентинівна ГОЛУБ.