ВВЕДЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЛЯ ПОЛІТИКІВ/ПОСАДОВЦІВ ЗА БРЕХНЮ ТА НЕВИКОНАННЯ ЇХНІХ ОБІЦЯНОК (ЯК ЗАКОНОПРОЄКТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ)

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
А. Стаття 23-1 «Електронна петиція, порядок її подання та розгляду» Закону України «Про звернення громадян» (№ 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року) визначає: «Президентом України, Кабінетом Міністрів України, народними депутатами України за результатами розгляду електронної петиції можуть розроблятися та вноситися в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на вирішення порушених у петиції питань».
Б. Стаття 7 «Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення» Закону України «Про звернення громадян» (№ 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року) визначає: «Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення».
!!! В. СТАТТЯ 58 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ВИЗНАЧАЄ: «ЗАКОНИ ТА ІНШІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ НЕ МАЮТЬ ЗВОРОТНОЇ ДІЇ В ЧАСІ, КРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ВОНИ ПОМ'ЯКШУЮТЬ АБО СКАСОВУЮТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСОБИ. НІХТО НЕ МОЖЕ ВІДПОВІДАТИ ЗА ДІЯННЯ, ЯКІ НА ЧАС ЇХ ВЧИНЕННЯ НЕ ВИЗНАВАЛИСЯ ЗАКОНОМ ЯК ПРАВОПОРУШЕННЯ».
***

Шановний пане Президенте!

МИ ПРОТИ МАЙБУТНЬОГО ЯК «1984» ОРВЕЛЛА. САМЕ ТОМУ ДЕМОКРАТІЮ ТРЕБА ПОСТІЙНО ПОЛІПШУВАТИ, ПОСИЛЮВАТИ ЇЇ ЗАХИСТ ВІД РУЙНАЦІЇ.

Висловлюємо Вам повагу щодо законодавчої ініціативи з посилення кримінальної відповідальності за корупцію під час воєнного стану. Сподіваємося, що будуть реалізовані РЕАЛЬНІ механізми боротьби з корупціонерами, а сама ініціатива НЕ стане абсолютним популізмом.

Водночас НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВО УСВІДОМЛЮВАТИ що будь-яка демократія, будь-якої могутньої держави, завжди потребує поліпшення та захисту від політичного шахрайства і маніпуляцій масовою свідомістю. Це стосується і країн ЄС та США, а отже і України, адже наша держава планує інтегруватися з Західною Європою.

Не треба вірити тим «експертам», які кажуть, що демократія в Україні ідеальна і не потребує подальшого прогресу. Демократія це «дієслово», а отже процес. Демократія завжди потребує розвитку та захисту. Як кажуть у англомовних країнах: «Freedom AIN’T free».

Нагадаємо, у Німеччині минулого сторіччя Гітлер та його соратники свого часу законно вигравали вибори, набувши популярності у тому числі і за рахунок оманливого популізму. А у ХХI столітті, декілька років тому, посадовці та спецслужби США розслідували маніпулятивний вплив росії на президентські вибори у США 2016 та 2020 років, зокрема, вплив на громадську думку через соціальні мережі.

Ґрунтуючись на вищезазначеному, а також піклуючись про політичний захист України від деструктивного зовнішнього та внутрішнього впливу, враховуючи Вашу законну можливість розпочинати законодавчі ініціативи, ПРОСИМО ВАС:
ВИНЕСТИ НА РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ВВЕДЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА БРЕХНЮ ТА НЕВИКОНАНІ ОБІЦЯНКИ ДЕРЖАВНИХ ЧИНОВНИКІВ ТА ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ.
Кримінальна відповідальність має наступати якщо політиком/посадовцем не виконана хоча б одна з його обіцянок або одна з обіцянок його політичної партії, надана суспільству загалом, групі людей або окремій людині, або ж якщо висловлювання політика/посадовця є неправдивим, вводить у оману, дезінформує людей.

***
ОКРЕМИЙ ЗООЗАХИСНИЙ приклад:
Європеїзація України це не тільки ситий шлунок або повний гаманець, але й культурність та екогуманне співіснування суспільства з природою, з флорою та фауною. Органи місцевого самоврядування у численних населених пунктах протягом багатьох років обіцяють мешканцям та спільнотам зоозахисників створити бюджетні організації з піклування тваринами або значно покращити діяльність існуючих організацій. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» набрав чинності ще 2006 року, тобто минуло майже 18 років, а певні місцеві посадовці досі не виконали свої обіцянки. Теж саме часто стається з обіцянками відносно інших сфер життя.
***

ЧОМУ НЕВИКОНАННЯ ОБІЦЯНОК ПОЛІТИКАМИ/ПОСАДОВЦЯМИ ДЕСТРУКТИВНЕ ДЛЯ ДЕМОКРАТІЇ, ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА?
А. Це небезпека знищення засад демократії та ризики встановлення антидемократичного режиму.
Б. Це небезпека втрати прав та свобод громадянами або ризики ігнорування прав та свобод виборців.
В. Це небезпека розвитку колосальної за своєю шкодою корупційної системи.
Г. Це небезпека втрати незалежності та суверенітету України.

Отже, мова йде про наступних державних посадовців, політиків та чиновників, які роздавали або роздають обіцянки в усній або письмовій формі:
I. Політики, які перемогли на виборах на державні посади національного рівня (будь-який Президент України, будь-які депутати Верховної Ради України), але НЕ виконали передвиборчі обіцянки.
II. Політики, які перемогли на виборах на державні посади місцевого рівня (будь-які депутати сільських, селищних, міських, районних, обласних рад; сільські, селищні, міські голови), але НЕ виконали передвиборчі обіцянки.
III. Політики національного рівня (будь-який Президент України, будь-які депутати Верховної Ради України), які роздавали обіцянки ВЖЕ перебуваючи на державних посадах, але НЕ виконали обіцяне до закінчення своєї каденції.
IV. Політики місцевого рівня (будь-які депутати сільських, селищних, міських, районних, обласних рад; сільські, селищні, міські голови), які роздавали обіцянки ВЖЕ перебуваючи на державних посадах, але НЕ виконали обіцяне до закінчення своєї каденції.
V. Державні службовці, чиновники державної влади національного рівня (наприклад, будь-які міністри Кабінету Міністрів України), які роздавали обіцянки перебуваючи на державних посадах, але НЕ виконали обіцяне.
VI. Державні службовці, чиновники державної влади місцевого рівня (наприклад, будь-які голови департаментів міських адміністрацій), які роздавали обіцянки перебуваючи на державних посадах, але НЕ виконали обіцяне.
VII. Усі вищезазначені особи, які вже НЕ займають посади у органах державної влади (залишення державної служби, вихід на пенсію тощо) або вже займають інші державні посади, АЛЕ у минулому вони дали передвиборчі або посадові обіцянки які НЕ виконали.
Примітка: відповідно до статті 58 Конституції України невиконання передвиборчих або посадових обіцянок як правопорушення не матиме зворотної дії в часі. Але у подальшому, ПІСЛЯ прийняття відповідного закону, таке правопорушення не повинно мати обмеження за терміном давності: «Безстроковість відповідальності за невиконані обіцянки, які були надані ПІСЛЯ прийняття відповідного закону».

Звичайно, запропонована концепція має велику кількість важливих деталей, які ми задокументували та які надамо Верховній Раді України при підготуванні відповідних законодавчих змін. Зокрема, письмові або усні обіцянки політиків/посадовців необхідно конкретизувати законодавчо. Тобто, обіцянки повинні мати чітко визначені параметри, серед яких: термін виконання обіцянки, обсяги виконання обіцянки, перелік заходів для виконання обіцянки тощо.
Наприклад, замість твердження «Я побудую три нові школи» кандидат на місцевих виборах має зазначати конкретніше: «Після моєї перемоги на цих виборах я буду ініціювати та голосувати за будівництво трьох шкіл на підставі економічно обґрунтованого кошторису, які мають вмістити більше двох тисяч учнів. У процесі будівництва будуть задіяні антикорупційні механізми, а тому будівництво буде прозорим завдяки наступним заходам… Зараз я перерахую усі кроки втілення цього пункту моєї програми…».

Чекатимемо на опублікування цієї петиції на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України ВІДПОВІДНО ДО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ.