Шановний пане Президент!
Прошу Вас, розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), хороброму відданому своїй державі командиру 1-го інженерно-саперного відділення, інженерно-саперного взводу, 3 механізованого батальйону, 65 ОМБр – солдату ЗСУ Підлісному Миколі Володимировичу.
З 2015 по 2016р. був призваний за мобілізацією до лав ЗСУ у 311-й окремий інженерно-технічний батальйон, де захищав нашу рідну землю на сході України. За цей період був нагороджений п’ятьма відзнаками та медалями різними за ступенями.
З початком повномасштабного вторгнення країни агресора, Микола одним із перших прибув до територіального центру комплектування, так як за плечима мав практику та знання набуту в АТО, та був призваний за загальною мобілізацією. Із хоробрістю та честю боронив цілісність, недоторканість та незалежність нашої держави на Оріхівському напрямку, Запорізької області.
Постійно перебуваючи у зонах активних бойових дій, ніколи не скаржився на те, що йому важко, а навпаки підбадьорював як побратимів так і рідних, що все буде добре, що вистоїмо та переможемо!
При виконанні завдань, його думка завжди бралась до уваги і мала місце у діях щодо оборони та захисту держави. Неодноразово ризикував своїм життям заради збереження життя своїх побратимів.
Був нагороджений відзнакою командира 65 ОМБр " Козацький хрест за бойові заслуги"
Загинув Микола 30.06.2023 року біля села Роботине, Пологівського району, Запорізької області. До останнього подиху був вірний своїй державі. Він відважно виконав свій обов’язок, як громадянин України.
Уся наша велика родина пишається своїм сином, батьком, братом. Він був людиною з великої літери. Микола віддав найцінніше, що мав життя, за нас, за мир, за вільну Україну, маючи ще багато нездійснених мрій.
Підлісний Микола Володимирович справжній герой і заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Низький уклін та шана усім нашим героям. Вічна пам'ять, Слава Україні.