Головне прохання про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно).
Автор (ініціатор) сестра Кулявець О.Р.
Шановний пане Президенте Володимиру Олександровичу
Прошу Вас розглянути та петицію про «Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з врученням ордену «Золота зірка» батькам офіцеру в/с А 3204, 95 окремо-десантно-штурмової бригади, командира інженерно-саперного взводу Кулявця Дмитра Руслановича. Народився Дмитро 01 червня 1994 року в місті Звягель, Житомирської Області , в сімʼї військовослужбовця. Закінчивши школу пішов по батьківських стопах, службу розпочав в своєму рідному місті в в/ч А 3814 де й прийняв присягу. В 2014/2015 роках брав участь в антитеростичній операції на території Луганської та Донецької областях.
Свої 20 років Дмитро зустрів на Сході, де старанно виконував свої військові обовʼязки. За зразкову службу у ЗСУ був нагороджений численними грамотами, подяками, медалями. Ще зовсім юним пройшов через те пекло але бажання служити в лавах ЗСУ не зникло. Адже він був справжнім патріотом своєї Вітчизни.
В 2016 році своїми силами та стараннями вступив до академії сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного міста Львів. Де старанно навчався та гарно себе зарекомендував. Після закінчення академії був направлений для подальшого проходження служби
в/ч 3204 95 окремо-десантно-штурмової бригади на посаду командира інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти. З кожним роком Дмитро все більше набирався військового досвіду і незважаючи на свій вік був гарним командиром та хорошою людиною. Захищаючи всі нас мріяв про світле та гарне майбутнє, дуже хотів порадувати батьків внуками, обʼїздити всю Україну та жити і здійснювати свої мрії на рідній землі. Та не судилося 7 березня 2022 року під час виконання бойового завдання внаслідок авіаудару в боях у смт. Макарів Київської області загинув наш Діма. Його смерть завдала нестерпного болю рідним та близьким.
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня
(посмертно). Мій брат гідний почесного звання-Героя України. Тому що він був прикладом того яким має бути справжній воїн і українець патріот своєї країни. І він довів це найдорожчою ціною - ціною власного життя. Я відчуваю нестерпний біль а також обовʼязок закарбувати у нашій родині та Батьківщині пам’ять про людину та сина України, який заслуговує це звання але на жаль посмертно. Слава Україні!!! Героям слава!!!
Прошу підтримати петицію.