№22/211254-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Павліченко Сергію Дмитровичу, 07.10.1992 р.н., військовослужбовцю 78 полку ДШВ.
Автор (ініціатор): Павліченко Вероніка Олександрівна
Дата оприлюднення: 27 листопада 2023
Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату Павліченко Сергію Дмитровичу, 07.10.1992 р.н., старшому стрілку першого відділення першого взводу третьої роти другого батальйону 78 полку ДШВ, військової частини А7788.
Ще за життя, Сергій був символом проти несправедливого суду в Україні через резонансну справу Павліченків. Та зробив свій трагічний, однак вагомий внесок у розвиток справедливого судочинства.
З перших днів повномасштабного вторгнення, він не зміг стояти осторонь і 24 лютого 2022 року поповнив ряди захисників України. Разом з побратимами боронили цілісність нашої
держави, воювали в найгарячіших точках, зокрема виганяли ворога з населених пунктів: м. Київ, м. Кремінна, м. Бахмут, м. Запоріжжя.
Під час виконання бойового завдання у м. Бахмут, потрапив під кулеметний обстріл та отримав поранення.
Незважаючи на травми, одразу повернувся на військову службу, та продовжив воювати на Запорізькому напрямку.
Загинув, Павліченко Сергій Дмитрович, 18.11.2023 року під час виконання бойового завдання з евакуації поранених поблизу н.п. Вербове, Запорізької області внаслідок осколкового поранення.
Сергій до останнього подиху був вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині. Він ніколи не міг залишатись осторонь тих, кому потрібна була допомога.
Перебуваючи у зонах активних бойових дій, він врятував не одне життя. Діставав з під завалів та витягував поранених побратимів з гарячих точок. Допомагав евакуювати мирне населення з м. Бахмут у той час, коли підконтрольна Україні територія міста залишалась дуже малою.
Протягом своєї служби для побратимів він став прикладом, справжнім порадником і підтримкою в складних життєвих і бойових ситуаціях.
Я пишаюсь своїм чоловіком, його мужністю, силою духу. Не кожен зможе дивлячись смерті в очі - стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боючись за своє життя - рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни.
Павліченко Сергій Дмитрович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно). Він віддав за нашу з вами свободу, найдорожче - своє життя.
Вічна пам'ять та шана Герою!
Слава Україні!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату Павліченко Сергію Дмитровичу, 07.10.1992 р.н., старшому стрілку першого відділення першого взводу третьої роти другого батальйону 78 полку ДШВ, військової частини А7788.
Ще за життя, Сергій був символом проти несправедливого суду в Україні через резонансну справу Павліченків. Та зробив свій трагічний, однак вагомий внесок у розвиток справедливого судочинства.
З перших днів повномасштабного вторгнення, він не зміг стояти осторонь і 24 лютого 2022 року поповнив ряди захисників України. Разом з побратимами боронили цілісність нашої
держави, воювали в найгарячіших точках, зокрема виганяли ворога з населених пунктів: м. Київ, м. Кремінна, м. Бахмут, м. Запоріжжя.
Під час виконання бойового завдання у м. Бахмут, потрапив під кулеметний обстріл та отримав поранення.
Незважаючи на травми, одразу повернувся на військову службу, та продовжив воювати на Запорізькому напрямку.
Загинув, Павліченко Сергій Дмитрович, 18.11.2023 року під час виконання бойового завдання з евакуації поранених поблизу н.п. Вербове, Запорізької області внаслідок осколкового поранення.
Сергій до останнього подиху був вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині. Він ніколи не міг залишатись осторонь тих, кому потрібна була допомога.
Перебуваючи у зонах активних бойових дій, він врятував не одне життя. Діставав з під завалів та витягував поранених побратимів з гарячих точок. Допомагав евакуювати мирне населення з м. Бахмут у той час, коли підконтрольна Україні територія міста залишалась дуже малою.
Протягом своєї служби для побратимів він став прикладом, справжнім порадником і підтримкою в складних життєвих і бойових ситуаціях.
Я пишаюсь своїм чоловіком, його мужністю, силою духу. Не кожен зможе дивлячись смерті в очі - стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боючись за своє життя - рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни.
Павліченко Сергій Дмитрович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно). Він віддав за нашу з вами свободу, найдорожче - своє життя.
Вічна пам'ять та шана Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кардашова Алла Сергіївна
27 лютого 2024
2.
Бахмач Лілія Русланівна
27 лютого 2024
3.
Тютюнник Елла Віталіївна
27 лютого 2024
4.
Бортник Тетяна Анатоліївна
27 лютого 2024
5.
Леунова Алла Сергіївна
27 лютого 2024
6.
Третьякова Людмила Василівна
27 лютого 2024
7.
Діжа Олег Олександрович
27 лютого 2024
8.
Дробот Марія Віталіївна
27 лютого 2024
9.
Цибко Олеся Олегівна
27 лютого 2024
10.
Нигода Тетяна Іванівна
27 лютого 2024
11.
Паршикова Анна Григорівна
27 лютого 2024
12.
Новачок Андрій Борисович
27 лютого 2024
13.
Лащук Ярослав Юрійович
27 лютого 2024
14.
Матвєєва Ольга Василівна
27 лютого 2024
15.
Тиндик Оксана Іванівна
27 лютого 2024
16.
Гонтар Юлія Андріївна
27 лютого 2024
17.
Андрійчук Яна Юріївна
27 лютого 2024
18.
Сахно Ірина Іванівна
27 лютого 2024
19.
Назаренко Олена Сергіївна
27 лютого 2024
20.
Балабух Ірина Василівна
27 лютого 2024
21.
Марцук Наталія Вікторівна
27 лютого 2024
22.
Король Олена Іванівна
27 лютого 2024
23.
Нижник Оксана Володимирівна
27 лютого 2024
24.
Паршук Анна Іванівна
27 лютого 2024
25.
Консевич Анастасія Юріївна
27 лютого 2024
26.
Буланкова Марія Володимирівна
27 лютого 2024
27.
Дембіцька Наталія Іванівна
27 лютого 2024
28.
Хохла Оксана Степанівна
27 лютого 2024
29.
Кузєва Ольга Валентинівна
27 лютого 2024
30.
Кульчицька Юлія Степанівна
27 лютого 2024