Звертаючись до Президента України, ми висловлюємо рішучу підтримку ініціативи про присвоєння звання "Герой України" посмертно, Понька Володимиру Віталійовичу 02.06.2001 р.н., уродженцю міста Докучаєвськ Донецької області.
У 2014 році разом з мамою був вимушений залишити домівку(м. Докучаєвськ) у зв'язку з окупацією міста переїхавши у м. Волноваха. Тоді Володимир не зміг стати на захист своєї батьківщини, так як був ще неповнолітнім громадянином. З початку повномасштабного вторгнення 24.02.2022р. Володимир разом з мамою знову були вимушені шукати собі новий притулок у звʼязку з окупацією міста (м.Волноваха) .
З 18.01. 2023 року вступив в в\ч. А3057 Східного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України "Азов". Безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районі на період здійснення зазначених заходів у м. Кременна району Луганської області. Виконував обовʼязки старшого кулеметника 3-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 1-го по батальйону спеціального призначення військової частини 3057 Східного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України,"Азов".
21.08.2023р. о пʼятій ранку , виконуючи бойове завдання, Володимир, позивний «Чіп», з трьома побратимами потрапив під ворожий обстріл , хлопці зазнали тяжких поранень , Чіп вцілів в цій ситуації , отримавши лише контузію , наклав 6 турнікетів , зробив перевʼязку всім побратимам , зміг витягнути їх у безпечне місце . При цьому вийшов на звʼязок , викликавши евакуацію. У ході цих дій зміг врятувати життя своїм товаришам по зброї. У подальшому був представлений , своїм командиром взводу, до нагороди за мужність.
Під час виконання бойового завдання 24 серпня 2023 року в Луганській області , Кремінського р-ну м. Кремінна на території Серебрянського лісництва, на зайнятих ворожих позиціях, потрапив під мінометний обстріл . Отримав мінно-вибухову травму несумісну з життям, загинув на місці.
Володимир Понька усе життя був непохитним патріотом своєї держави , мужній , хоробрий , справжній воїн , надійний захисник, відданий сім'ї та друзям. Він проявив виняткову мужність, відвагу та самопожертву, не вагаючись ставити своє життя на карту, щоб захистити Україну та її людей.
Смерть Володимира стала величезною трагедією для його родини. У нього залишилась самотня мама -Володимир був єдиним сином,яка також служить у лавах Збройних Сил України, та кохана дівчина , яка так і не стала дружиною Володимира. Тепер вони несуть важкий тягар втрати сина та коханого хлопця. Його втрата назавжди змінила їхнє життя, залишивши рану в серцях, яку неможливо загоїти.
Разом ми зможемо надати посмертне визнання Володимиру Понька і довести, що його життя та самопожертва не були марні, а стали вагомим внеском у майбутнє нашої держави.
Дякуємо за увагу до нашого звернення. Ми віримо, що наші спільні зусилля допоможуть вшанувати память та визнати його як справжнього Героя України. Нехай наші голоси об'єднаються, аби виявити повагу та велику подяку за його жертовну службу та мужність.
Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну! Слава всім хто продовжує боронити та захищати! Бути воїном - жити вічно! Слава Україні