Присвоїти заслужене і почесне звання Героя України (посмертно) старшому солдату Веселову Євгенію Євгенійовичу

Шановний пане Президенте!

Я, Веселова Катерина Валеріївна, дружина старшого солдата Веселова Євгенія Євгенійовича, звертаюсь до Вас з проханням від імені родини, друзів, побратимів підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України посмертно хороброму Захиснику нашої Батьківщини старшому солдату Веселову Євгенію Євгенійовичу.
Веселов Євгеній Євгенійович 03.11.1985 р.н., водій-електрик відділення управління 1-го взводу 1-ї батареї 2-го самохідного артилерійського дивізіону військової частини А7013, був вірний присязі у бою за нашу Батьківщину.
До війни працював в Польщі, отримав карту побуту до 2024 року, були плани і ми готувались до переїзду. Це вже була друга спроба, перший раз нам дуже завадив карантин, тоді збирались переїзжати до Естонії, в цей раз до Польщі, але нажаль так і не склалось.
З початком повномасштабної війни мій чоловік повернувся до України і пішов до лав тероборони м. Кривий Ріг, але на той час в теробороні вже були набрані всі добровольці і він без вагань пішов до військомату і став на облік, проходив медкомісію. з 01.04.2022 він був призваний до лав ЗСУ. Після проходження бойової підготовки з 10.04.2022 року у військовій частині А 3618, був переведений в частину А7013 і направлений у зону бойових дій.
Євгеній без страху, не шкодуючи себе, брав участь у контрнаступі та проявив справжню мужність і відвагу у боях на Запорізькому напрямку. Він був сміливим, надійним, чесним та відповідальним, мав повагу серед побратимів.
Отримав важке поранення в грудні 2022 року, мав декілька контузій, а 10.10.2023 (на день народження сина) отримав контузію середної тяжкості, але кожного разу повертався і йшов в бій. З грудня 2022 року мріяв побувати в відпусці. Але кожного разу відкладав, бо знав, що потрібен побратимам і Україні.
29.10.2023 року, під час штурму на Запорізькому напрямку неподалік н.п. Роботине, воржий уламок забрав життя сильного і хороброго Захисника України.
Довго не могли забрати тіло з поля бою, і, завдяки побратимам, які все ж забрали тіло з поля бою, ми отримали сумну звістку 20.11.2023, що Веселов Євгеній Євгенійович загинув і його тіло в Запоріжжі, готується до відправки в м. Кривий Ріг, додому. 23.10.2023 року похоронили нашого Героя на Центральному кладовищі на Алеї Слави.
Вдома у Захисника залишились батьки, тато з інвалідністю І групи, який потребує постійного догляду, мати після онкооперації, дружина і синочок 8 років.
Євгеній був чесним, порядним, сміливим, принциповим, добрим і хорошим сином, батьком, чоловіком, другом і побратимом.
Він віддав життя за Незалежну Україну та з честю виконав свій обов'язок, ставши на захист своєї Держави. Подвиг Веселова Євгенія Євгенійовича заслуговує на вшанування та відзнаку. Він не став ховатись в чужій країні, тікати від відповідальності, знаючи, що потрібен тут, він повернувся, і сказав: "А хто, якщо не я." і став нашим Захисником і гідним прикладом для всіх.
Тому ми просимо Вас гідно вшанувати пам'ять нашого Воїна та присвоїти йому почесне звання "Герой України" посмертно.

З повагою, Веселова Катерина Валеріївна.