Пане презеденте прошу присвоїти звання Героя України посмертно моєму чоловіку Бокію Віталію Анатолійовичу який народився 8 серпня 1990 року в селі Грем'яче Волинської області Луцького району. Був сміливим, добивався поставлених цілей і завжди дотримувся свого слова. До початку повномасштабної війни працював на будівництві, після початку війни повністю присвятив себе сім'ї. Завжди мрія про велику сім'ю, але.... Доля вирішила по іншому. 19 січня 2023 року моєму чоловіку вручили повістку, він поступив дуже розумно і мужньо, не став ховатися від служби. Від самого початку війни Віталій говорив "добровільно не піду але коли принесуть повістку ховатися не буду". Так і було вже 25 січня 2023 року вступив до лав ЗСУ. Проходив навчання і 14 лютого поїхав на схід. Захищав країну у складі 68 єгеерської штурмової бригади. На при великий жаль довго захащати не зміг, загинув 19 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п.Павлівка Донецької області. Він для мене був найкращим люблячим чоловіком. Залишив по собі найкращий слід "сина" який має ім'я на честь свого татка Віталій. Шкода що він не встиг його побачити, але я вірю що він захищає нас з небес. І за це я відчуваю, що мій обов'язок поборотися за присвоєння почесного звання Героя України, хоча для нас усіх він і так Герой адже він захищав нас віддавши найдорогоцініше "своє життя"