№22/211908-еп
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) захиснику нашої Батьківщини Лук’яненку Юрію Миколайовичу.
Автор (ініціатор): Інюткін Іван Володимирович
Дата оприлюднення: 04 грудня 2023
Дата відповіді : 24 листопада 2025
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/211908-еп
"Присвоєння почесного звання «Герой
України» (посмертно) захиснику нашої
Батьківщини Лук’яненку Юрію
Миколайовичу", оприлюднену на
вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 4 грудня 2023 року
громадянином І.В.Інюткіним
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянином
І.В.Інюткіним електронну петицію № 22/211908-еп "Присвоєння почесного
звання «Герой України» (посмертно) захиснику нашої Батьківщини Лук’яненку
Юрію Миколайовичу", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подань Головнокомандувача
Збройних Сил України заслуги у захисті державного суверенітету та
територіальної цілісності України Лук’яненка Юрія Миколайовича відзначено
державними нагородами України – медалями "Захиснику Вітчизни",
"За військову службу Україні", орденом "За мужність" ІІІ ступеня, якими його
нагороджено відповідно до Указів Президента України від 24.01.2023 № 36/2023,
від 07.06.2023 № 320/2023, від 02.01.2024 № 2/2024 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
на електронну петицію № 22/211908-еп
"Присвоєння почесного звання «Герой
України» (посмертно) захиснику нашої
Батьківщини Лук’яненку Юрію
Миколайовичу", оприлюднену на
вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 4 грудня 2023 року
громадянином І.В.Інюткіним
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянином
І.В.Інюткіним електронну петицію № 22/211908-еп "Присвоєння почесного
звання «Герой України» (посмертно) захиснику нашої Батьківщини Лук’яненку
Юрію Миколайовичу", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подань Головнокомандувача
Збройних Сил України заслуги у захисті державного суверенітету та
територіальної цілісності України Лук’яненка Юрія Миколайовича відзначено
державними нагородами України – медалями "Захиснику Вітчизни",
"За військову службу Україні", орденом "За мужність" ІІІ ступеня, якими його
нагороджено відповідно до Указів Президента України від 24.01.2023 № 36/2023,
від 07.06.2023 № 320/2023, від 02.01.2024 № 2/2024 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане Президенте!
Просимо вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди – почесного звання «Герой України» (посмертно) – відважному патріоту, хороброму захиснику нашої держави, військовослужбовцю Збройних Сил України, Лук’яненку Юрію Миколайовичу, 1987 року народження, уродженцю с. Березоточа Лубенського району Полтавської області.
Під час повномасштабного вторгнення російських загарбників Юрій, маючи військовий досвід, який отримав ще у 2014–2016 рр., коли брав учать в антитерористичній операції із захисту Батьківщини, вступив до лав Збройних Сил України.
У складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» він був направлений спочатку на оборону Харківської області, а потім – на схід України. Завдяки здобутим військовим навичкам в АТО завжди знаходився на найближчих позиціях до ворога.
Юрій уміло використовував особистий досвід ведення бою всіма видами стрілецької зброї. А головне – завжди передавав свої знання побратимам, які тільки приходили на позицію.
Під час оборони м. Соледар у серпні 2022 року отримав осколкове поранення спини, осколок зайшов між бронежилетом та утворив рану довжиною 15 см, глибиною 5 см, дивом не зачепивши хребет. Але через місяць Юрій був уже в строю та виконував бойові завдання.
Так, обороняючи м. Соледар, відділення Юрія відбило атаку близько 25 окупантів, але в ході бойового зіткнення був поранений його побратим. Без жодних вагань Юрій під шквальним ворожим вогнем допоміг його евакуювати. Одразу повернувшись на поле бою, продовжив знищувати ворога та захопив багато трофейної зброї. І якщо треба було евакуювати поранених бійців з інших позицій, Юрій завжди був першим серед тих, хто приходив на допомогу. Був нагороджений відзнакою «Захисник Соледара».
У січні 2023 року загін Юрія було переміщено у м. Бахмут, де вони зайняли оборону вздовж лінії фронту. Під час обстеження довколишньої території було виявлено слабкі місця в обороні. Юрій сприяв їх усуненню та допоміг наладити зв'язок із сусідніми позиціями. А вже під час ведення чергового бою він отримав поранення та контузію і був евакуйований до шпиталю. Нагороджений медаллю «Захисника Батьківщини» та відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
10 вересня 2023 року, виконуючи чергове бойове завдання із захисту території України, поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, виявивши мужність та героїзм, Лук’яненко Юрій Миколайович загинув.
Юрій завжди був відповідальним і сумлінним, стриманим і тактовним. Із честю та гідністю виконував свій обов‘язок громадянина України, щодо захисту своєї держави. Мав велику людяність і був справжнім патріотом України. Боровся за Україну! Загинув заради України!
Шановний пане Президенте, просимо Вас, вшанувати пам‘ять нашого захисника Лук’яненка Юрія Миколайовича та присвоїти йому почесне звання «Герой України» (посмертно).
Вічна слава, пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за наше мирне небо!
Слава Україні!
Просимо вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди – почесного звання «Герой України» (посмертно) – відважному патріоту, хороброму захиснику нашої держави, військовослужбовцю Збройних Сил України, Лук’яненку Юрію Миколайовичу, 1987 року народження, уродженцю с. Березоточа Лубенського району Полтавської області.
Під час повномасштабного вторгнення російських загарбників Юрій, маючи військовий досвід, який отримав ще у 2014–2016 рр., коли брав учать в антитерористичній операції із захисту Батьківщини, вступив до лав Збройних Сил України.
У складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» він був направлений спочатку на оборону Харківської області, а потім – на схід України. Завдяки здобутим військовим навичкам в АТО завжди знаходився на найближчих позиціях до ворога.
Юрій уміло використовував особистий досвід ведення бою всіма видами стрілецької зброї. А головне – завжди передавав свої знання побратимам, які тільки приходили на позицію.
Під час оборони м. Соледар у серпні 2022 року отримав осколкове поранення спини, осколок зайшов між бронежилетом та утворив рану довжиною 15 см, глибиною 5 см, дивом не зачепивши хребет. Але через місяць Юрій був уже в строю та виконував бойові завдання.
Так, обороняючи м. Соледар, відділення Юрія відбило атаку близько 25 окупантів, але в ході бойового зіткнення був поранений його побратим. Без жодних вагань Юрій під шквальним ворожим вогнем допоміг його евакуювати. Одразу повернувшись на поле бою, продовжив знищувати ворога та захопив багато трофейної зброї. І якщо треба було евакуювати поранених бійців з інших позицій, Юрій завжди був першим серед тих, хто приходив на допомогу. Був нагороджений відзнакою «Захисник Соледара».
У січні 2023 року загін Юрія було переміщено у м. Бахмут, де вони зайняли оборону вздовж лінії фронту. Під час обстеження довколишньої території було виявлено слабкі місця в обороні. Юрій сприяв їх усуненню та допоміг наладити зв'язок із сусідніми позиціями. А вже під час ведення чергового бою він отримав поранення та контузію і був евакуйований до шпиталю. Нагороджений медаллю «Захисника Батьківщини» та відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
10 вересня 2023 року, виконуючи чергове бойове завдання із захисту території України, поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, виявивши мужність та героїзм, Лук’яненко Юрій Миколайович загинув.
Юрій завжди був відповідальним і сумлінним, стриманим і тактовним. Із честю та гідністю виконував свій обов‘язок громадянина України, щодо захисту своєї держави. Мав велику людяність і був справжнім патріотом України. Боровся за Україну! Загинув заради України!
Шановний пане Президенте, просимо Вас, вшанувати пам‘ять нашого захисника Лук’яненка Юрія Миколайовича та присвоїти йому почесне звання «Герой України» (посмертно).
Вічна слава, пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за наше мирне небо!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сингаївська Наталя Василівна
16 лютого 2024
2.
Грінчак Світлана Федорівна
16 лютого 2024
3.
Хомич Валентин Борисович
16 лютого 2024
4.
Бережна Марина Ігорівна
16 лютого 2024
5.
Голинський Михайло Олександрович
16 лютого 2024
6.
Ревуцька Аліна Володимирівна
16 лютого 2024
7.
Воленко Юлія Володимирівна
16 лютого 2024
8.
Адамчук Анастасія Сергіївна
16 лютого 2024
9.
Березовська Валентина Вікторівна
16 лютого 2024
10.
Червінська Альона Миколаївна
16 лютого 2024
11.
Павлова Тетяна Іванівна
16 лютого 2024
12.
Паніматченко Алла Леонідівна
16 лютого 2024
13.
Осадча Лариса Анатоліївна
16 лютого 2024
14.
Штика Олена Миколаївна
16 лютого 2024
15.
Павлюк Оксана Антонівна
16 лютого 2024
16.
Андросюк Олеся Юріївна
16 лютого 2024
17.
Баб'як Тімея Тіберіївна
16 лютого 2024
18.
Белібова Вікторія Валеріївна
16 лютого 2024
19.
Кравченко Олена Михайлівна
16 лютого 2024
20.
Гудима Володимира Юріївна
16 лютого 2024
21.
Немеш Наталія Миколаївна
16 лютого 2024
22.
Хохлова Ірина Юріївна
16 лютого 2024
23.
Мелимука Зоя Володимирівна
16 лютого 2024
24.
Доценко Ярослава Олександрівна
16 лютого 2024
25.
Копоченя Ганна Олександрівна
16 лютого 2024
26.
Прокопенко Катерина Вікторівна
16 лютого 2024
27.
Пилипчук Діана Олексіївна
15 лютого 2024
28.
Жадченко Микола Миколайович
15 лютого 2024
29.
Петренко Тетяна Володимирівна
15 лютого 2024
30.
Шнайдер Юлія Миколаївна
15 лютого 2024