№22/212360-еп
Присвоєння звання Герой України (посмертно) лейтенанту ЗСУ Буренку Павлу Геннадійовичу
Автор (ініціатор): Буренок Людмила Василівна
Дата оприлюднення: 08 грудня 2023
Шановний, пане Президенте!
Я мати лейтенанта Буренка Павла Геннадійовича, командира взводу розвідки 116 бригади,
2 механізованого батальону, який загинув за нашу Батьківщину, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Роботине Запорізької області 03.08.2023 року, проявивши велику витримку і мужність.
Мій син служив 6 років у патрульній поліціі місті Чернігова з перших днів її заснування, двічі був направлений в зону проведення АТО, для виконання завдань.
Звільнився з поліції за власним бажанням і пішов служити до лав ЗСУ, щоб захищати нашу державу.
Потрапив до складу одного з підрозділів військової частини А-4722 та на посаді командира розвідувального взводу вирушив боронити країну на Запорізьському напрямку, отримав поранення, але після лікування повернувся до побратимів, щоб разом визволяти нашу країну від ворога, виконуючи важкі і складні завдання.
Він був дуже відповідальним і сміливим, піклувався про своїх побратимів і якби не було важко, він ніколи не скаржився, навпаки підтримував усіх, надихаючи силою і вірою в нашу перемогу. Його побратими зазначили, що він був справжнім командиром, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
02.08.23 року отримав важке осколкове поранення під час артилерійського обстрілу по позиціях, де знаходився зі своїм взводом, виконуючи бойове завдання і помер в лікарні м.Запоріжжя 03.08.2023 року. Йому було 32 роки і він із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні.
Мій син був хороброю і порядною людиною, турботливим сином, найкращим татом, надійним товаришем і братом.
Він дуже любив життя і мав багато планів і мрій, він хотів продовжити служити у розвідці, працювати на благо нашої краіни, але більш за все він любив свою донечку і віддав своє життя, аби вона жила в мирній країні!
Я пишаюсь своїм сином, він справжній Герой, який загинув за вільну Україну та мир і прошу Вас, пане Президенте, нагородити лейтенанта Буренка Павла Геннадійовича званням Герой України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Я мати лейтенанта Буренка Павла Геннадійовича, командира взводу розвідки 116 бригади,
2 механізованого батальону, який загинув за нашу Батьківщину, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Роботине Запорізької області 03.08.2023 року, проявивши велику витримку і мужність.
Мій син служив 6 років у патрульній поліціі місті Чернігова з перших днів її заснування, двічі був направлений в зону проведення АТО, для виконання завдань.
Звільнився з поліції за власним бажанням і пішов служити до лав ЗСУ, щоб захищати нашу державу.
Потрапив до складу одного з підрозділів військової частини А-4722 та на посаді командира розвідувального взводу вирушив боронити країну на Запорізьському напрямку, отримав поранення, але після лікування повернувся до побратимів, щоб разом визволяти нашу країну від ворога, виконуючи важкі і складні завдання.
Він був дуже відповідальним і сміливим, піклувався про своїх побратимів і якби не було важко, він ніколи не скаржився, навпаки підтримував усіх, надихаючи силою і вірою в нашу перемогу. Його побратими зазначили, що він був справжнім командиром, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
02.08.23 року отримав важке осколкове поранення під час артилерійського обстрілу по позиціях, де знаходився зі своїм взводом, виконуючи бойове завдання і помер в лікарні м.Запоріжжя 03.08.2023 року. Йому було 32 роки і він із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні.
Мій син був хороброю і порядною людиною, турботливим сином, найкращим татом, надійним товаришем і братом.
Він дуже любив життя і мав багато планів і мрій, він хотів продовжити служити у розвідці, працювати на благо нашої краіни, але більш за все він любив свою донечку і віддав своє життя, аби вона жила в мирній країні!
Я пишаюсь своїм сином, він справжній Герой, який загинув за вільну Україну та мир і прошу Вас, пане Президенте, нагородити лейтенанта Буренка Павла Геннадійовича званням Герой України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кас'яненко Олег Олександрович
14 лютого 2024
2.
Доляк Наталія Сергіївна
14 лютого 2024
3.
Шостак Оксана Василівна
14 лютого 2024
4.
Мороз Наталія Сергіївна
14 лютого 2024
5.
Гапонюк Дмитро Петрович
14 лютого 2024
6.
Ткачук Наталія Дмитрівна
14 лютого 2024
7.
Гребіник Тетяна Василівна
14 лютого 2024
8.
Ткачук Геннадій Дмитрович
14 лютого 2024
9.
Віннік Анастасія Тарасівна
14 лютого 2024
10.
Могилат Катерина Володимирівна
14 лютого 2024
11.
Муляр Юлія Володимирівна
14 лютого 2024
12.
Волошина Лариса Анатоліївна
14 лютого 2024
13.
Мазуренко Галина Василівна
14 лютого 2024
14.
Кисельова Оксана Миколаївна
14 лютого 2024
15.
Боднарчук Марина Володимирівна
14 лютого 2024
16.
Пустовар Ольга Сергіївна
14 лютого 2024
17.
Ворона Оксана Анатоліївна
14 лютого 2024
18.
Коломієць Людмила Іванівна
14 лютого 2024
19.
Макарова Наталя Едуардівна
14 лютого 2024
20.
Кулівець Ірина Леонідівна
14 лютого 2024
21.
Буркат Антоніна Володимирівна
14 лютого 2024
22.
Демиденко Ірина Іванівна
14 лютого 2024
23.
Пацей Юлія Сергіївна
13 лютого 2024
24.
Хижняк Ольга Федорівна
13 лютого 2024
25.
Сизоненко Роман Олександрович
13 лютого 2024
26.
Пархоменко Наталія Олександрівна
13 лютого 2024
27.
Бойчук Наталія Петрівна
13 лютого 2024
28.
Федюк Діана Володимирівна
13 лютого 2024
29.
Іванова Ірина Іванівна
13 лютого 2024
30.
Лубська Марія Володимирівна
13 лютого 2024