Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/212614-еп
"Присвоєння звання Героя України
(посмертно) Савковичу Василю Лукичу" ,
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 11 грудня 2023 року
громадянкою М.О.Савкович
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
М.О.Савкович електронну петицію № 22/212614-еп "Присвоєння звання Героя
України (посмертно) Савковичу Василю Лукичу", яку підтримали понад 25 тисяч
громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Савковича Василя Лукича
відзначено державною нагородою України – орденом "За мужність" ІІІ ступеня,
яким його нагороджено Указом Президента України від 29.02.2024 № 136/2024
(посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Сержанту командиру Першого зенітно-ракетного відділення Першого зенітно-ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини № А4674 Савковичу Василю Лукичу 31.05.1981р.н.
14.01.2023р мій чоловік вступив в ряди ЗСУ, долучившись до брата котрий вже боронив небо над Україною. За час проходження служби зі звання Молодшого сержанта був підвищений до звання Сержанта.
Будучи на бойових позиціях в районі населеного пункту Роботине Запорізької області 08-09.11.2023р. потрапив під танковий обстріл, в наслідок якого їх із побратимом засипало землею. Отримавши контузію та опіки обличчя і лівої руки був госпіталізований до Запорізької лікарні №5. Пройшовши курс лікування не вагаючись, повернувся на бойові позиції.
Василь поклав своє життя на вівтар перемоги 26.11.2023р., потрапивши під мінометний обстріл противника, виконуючи бойове завдання. У сповіщенні про смерть: «Сержант Савкович Василь Лукич був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявив стійкість та мужність…»
Від себе додам що він був турботливим батьком, люблячим чоловіком, добрим християнином і зразком патріота України для наших дітей. Втративши його ми втратили частину себе. Життя для нас вже не буде таким, як раніше. Але ця жертва не має стати марною. Як завжди наголошував мій чоловік: «На все, воля Божа». Україна обов’язково вистоїть, а нам залишається пам’ять про славних Героїв, серед яких і наш дорогий Василь.
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять.
Слава Україні!