Пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Сержанту командиру Першого зенітно-ракетного відділення Першого зенітно-ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини № А4674 Савковичу Василю Лукичу 31.05.1981р.н.
14.01.2023р мій чоловік вступив в ряди ЗСУ, долучившись до брата котрий вже боронив небо над Україною. За час проходження служби зі звання Молодшого сержанта був підвищений до звання Сержанта.
Будучи на бойових позиціях в районі населеного пункту Роботине Запорізької області 08-09.11.2023р. потрапив під танковий обстріл, в наслідок якого їх із побратимом засипало землею. Отримавши контузію та опіки обличчя і лівої руки був госпіталізований до Запорізької лікарні №5. Пройшовши курс лікування не вагаючись, повернувся на бойові позиції.
Василь поклав своє життя на вівтар перемоги 26.11.2023р., потрапивши під мінометний обстріл противника, виконуючи бойове завдання. У сповіщенні про смерть: «Сержант Савкович Василь Лукич був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявив стійкість та мужність…»
Від себе додам що він був турботливим батьком, люблячим чоловіком, добрим християнином і зразком патріота України для наших дітей. Втративши його ми втратили частину себе. Життя для нас вже не буде таким, як раніше. Але ця жертва не має стати марною. Як завжди наголошував мій чоловік: «На все, воля Божа». Україна обов’язково вистоїть, а нам залишається пам’ять про славних Героїв, серед яких і наш дорогий Василь.
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять.
Слава Україні!