Шановний Пане Президент України
Прошу Вас, присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) захиснику, військовослужбовцю Збройних Сил України Лесику Сергію Вячеславовичу. Протистояв ворогові у складі 14-ої ОМБр.
Народився Сергій 16 жовтня 1980 року, проживав у місті Камінь-Каширський що на Волині. Був найстаршим у п'ятидітній сім'ї, тож завжди мав обов'язок охоронця та наставника для молодших братів і сестри. 25 лютого, Сергій покинув роботу в Польщі і примчав рятувати рідну Батьківщину. Небагатослівний і рішучий похапцем зібрав речі в рюкзак і промовив "я йду воювати". Не сприймав вмовляння дружини, бо в його очах кипіла люта ненависть до ворогів. Завжди говорив:" А хто, як не я", коли тема заходила про звільнення зі служби. Він був старанний і хотів усього досягти самостійно. Дуже любив декоративні дерева, квіти, які самостійно висаджував і доглядав самотужки біля будинку. Герой із великої літери пройшов майже два роки запеклих боїв безпосередньо на позиціях, на "нулі". Це Соледар і Бахмут, Зайцеве, звільнення Харківщини, Куп'янськ. Товариші по службі всі як один із захопленням згадають про незабутні місію у Соледарі, яку вдалося здійснити нашому уже полеглому захисникові. Кулеметник Сергій із побратимами упродовж шести діб без їжі і води вів запеклу боротьбу з окупантом. На той час на лінії вогню вже мали працювати інші і замінити виснажену групу. Втім, до місця активних бойових дій дістатися було неможливо. Щоб не здати позиції, боєць тримав їх до останнього. І таки зумів втримати. Як згодом сказав Командир, він навіть не сподівався, що хлопці вийдуть з того пекла. Сергій завжди голив голову, тому через таку зачіску побратими нарекли його позивним "Лисий". На честь Героя прізвиськом "Лисий" командування назвало позиції перед Соледаром, які жертвуючи власним життям, захищав боєць. Ми втратили того, кого замінити ніким неможливо. Описати його героїзм здається, не вистачить слів.. Він знав як пожартувати, підтримати добрим словом. Дружина, донечка, рідні - ми всі пишаємось нашим Героєм! Сергій Вячеславович Лесик був нагороджений відзнакою Головнокомандувача - нагрудним знаком "Сталевий хрест", учасника бойових дій, а також отримав медаль "За Мужність " III ступеня при житті.
Слава тобі, мужній воїне. Слава Україні! Героям Слава!