№22/212968-еп
Присвоєння звання Героя України Моєму татові Горішку Віктору Володимировичу (посмертно)
Автор (ініціатор): Бойко Вікторія Вікторівна
Дата оприлюднення: 14 грудня 2023
Пане Президент!
Прошу ,присвоїти найвищу державну нагороду: звання «Героя України» (посмертно), моєму татові,мужньому захиснику нашої Батьківщини,солдату ЗСУ ,саперу, водію інженерно-дорожнього взводу,інженерної роти військової частини А3479
Гаврішку Віктору Володимировичу
(18.07.1979р.н.).
Сердечно прошу Вас,Люди, допомогти мені підтримати ім'я мого дорогого татка в історії України,щоб пам'ять про його життя не згасала. І прошу підтримати петицію до Президента на присвоєння почесного звання "Герой України".
З перших днів повномасштабного вторгнення, тато не зміг залишитися осторонь, тому 07.03.2022р. добровільно пішов захищати Батьківщину, рідну Україну!
Свій військовий шлях, тато розпочав у військовій частині А3479.Кам'янця-Подільського. Тато міг залишитися водієм та ремонтувати пошкоджену техніку, але він розумів,що може зробити більше. Він прагнув, щоб разом з побратимами йти гнати ворога. (Чи вчився він на сапера? Цього наша сім'я не знає, але,що у важких завданнях він приймав безпосередню участь нам відомо.) Він відтискав ворожу нечисть у Херсонській, Запорізькій, Луганській, Харківській, Донецькій областях.
За це й 21.12.2022 року отримав нагороду "СТАЛЕВИЙ ХРЕСТ"
І тут тато міг би уникати важких завдань,берегтися від небезпеки спираючись на те,що в основному був водієм,але відчуття гідності та відповідальності за молодших по-віку, завжди брало гору і ніколи не лишав побратимів(так і позивного дістав "Батя"). Завжди разом, пліч-о-пліч і тільки вперед йшов боронити свою землю, свій народ, свою Україну!
Тато із любов'ю до своєї Батьківщини виконував обов'язок по захисту України. Він,як патріот своєї держави до останнього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині. Серце мого тата зупинилося у бою разом із побратимами, які полягли 04.07.2023 року біля населеного пункту Кліщіївка, Донецької області.
Наш тато завжди був гарною і дружелюбною людиною, люблячим чоловіком, дбайливим батьком, клопотливим сином, надійним братом, та вірним другом. І в своєму житті залишив слід у серцях всіх хто його знав і пам'ятав, а своєю смертю увійшов в історію боротьби за суверенітет України!
Слава Україні!
Слава Героям!
Прошу ,присвоїти найвищу державну нагороду: звання «Героя України» (посмертно), моєму татові,мужньому захиснику нашої Батьківщини,солдату ЗСУ ,саперу, водію інженерно-дорожнього взводу,інженерної роти військової частини А3479
Гаврішку Віктору Володимировичу
(18.07.1979р.н.).
Сердечно прошу Вас,Люди, допомогти мені підтримати ім'я мого дорогого татка в історії України,щоб пам'ять про його життя не згасала. І прошу підтримати петицію до Президента на присвоєння почесного звання "Герой України".
З перших днів повномасштабного вторгнення, тато не зміг залишитися осторонь, тому 07.03.2022р. добровільно пішов захищати Батьківщину, рідну Україну!
Свій військовий шлях, тато розпочав у військовій частині А3479.Кам'янця-Подільського. Тато міг залишитися водієм та ремонтувати пошкоджену техніку, але він розумів,що може зробити більше. Він прагнув, щоб разом з побратимами йти гнати ворога. (Чи вчився він на сапера? Цього наша сім'я не знає, але,що у важких завданнях він приймав безпосередню участь нам відомо.) Він відтискав ворожу нечисть у Херсонській, Запорізькій, Луганській, Харківській, Донецькій областях.
За це й 21.12.2022 року отримав нагороду "СТАЛЕВИЙ ХРЕСТ"
І тут тато міг би уникати важких завдань,берегтися від небезпеки спираючись на те,що в основному був водієм,але відчуття гідності та відповідальності за молодших по-віку, завжди брало гору і ніколи не лишав побратимів(так і позивного дістав "Батя"). Завжди разом, пліч-о-пліч і тільки вперед йшов боронити свою землю, свій народ, свою Україну!
Тато із любов'ю до своєї Батьківщини виконував обов'язок по захисту України. Він,як патріот своєї держави до останнього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині. Серце мого тата зупинилося у бою разом із побратимами, які полягли 04.07.2023 року біля населеного пункту Кліщіївка, Донецької області.
Наш тато завжди був гарною і дружелюбною людиною, люблячим чоловіком, дбайливим батьком, клопотливим сином, надійним братом, та вірним другом. І в своєму житті залишив слід у серцях всіх хто його знав і пам'ятав, а своєю смертю увійшов в історію боротьби за суверенітет України!
Слава Україні!
Слава Героям!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ісаєва Анна Вячеславівна
28 лютого 2024
2.
Шимко Олександра Петрівна
28 лютого 2024
3.
Гончарова Олена Вікторівна
28 лютого 2024
4.
Стельмащук Ольга Станіславівна
28 лютого 2024
5.
Мінченко Вероніка Ігорівна
28 лютого 2024
6.
Мамаєва Наталя Іванівна
28 лютого 2024
7.
Пізнюр Дарина Віталіївна
28 лютого 2024
8.
Талала Ольга Андріївна
28 лютого 2024
9.
Ганута Тетяна Миколаївна
28 лютого 2024
10.
Капшученко Павлина Андріївна
28 лютого 2024
11.
Лобай Тарас Володимирович
28 лютого 2024
12.
Гребінник Тетяна Олександрівна
28 лютого 2024
13.
Чернишенко Олена Ігорівна
28 лютого 2024
14.
Дробот Марія Віталіївна
27 лютого 2024
15.
Курило Наталя Володимирівна
27 лютого 2024
16.
Максимів Оксана Андріївна
27 лютого 2024
17.
Мацях Олена Юріївна
27 лютого 2024
18.
Хаєцька Юлія Василівна
27 лютого 2024
19.
Новіцька Юлія Станіславівна
27 лютого 2024
20.
Наняк Тетяна Олексіївна
27 лютого 2024
21.
Стельмащук Ганна Вікторівна
27 лютого 2024
22.
Павлевська Вікторія Станіславівна
27 лютого 2024
23.
Радзей Марина Юріївна
27 лютого 2024
24.
Ряполова Ірина Олександрівна
27 лютого 2024
25.
Біляковська Оксана Володимирівна
27 лютого 2024
26.
Шапкіна Віталіна Іванівна
27 лютого 2024
27.
Шевченко-Колтуновська Ксенія Вікторівна
27 лютого 2024
28.
Онищенко Інна Сергіївна
27 лютого 2024
29.
П'ятак Ганна Валентинівна
27 лютого 2024
30.
Брик Тетяна Анастасіївна
27 лютого 2024