про повернення земель сільськогосподарського призначення в державну власність

Єдиним учасником ринку землі сільськогосподарського призначення має бути держава. Ніхто крім держави не має права купувати землю сільськогосподарського призначення та змінювати її цільове призначення.
В Україні на сьогодні налічується близько 50 млн. га землі сільськогосподарського призначення різних форм власності. Близько 70% цієї землі знаходиться в приватній власності.
Близько 20% розпайованих земель під різними видами махінацій привласнено крупними агрохолдингами та агрофірмами.
Для повернення землі в державну власність необхідно прийняти ряд законів та змін до існуючих законів:
1. Про надання єдиного права викупу земель сільськогосподарського призначення державі Україна;
2. Про зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення;
3. Про встановлення вартості оренди земель сільськогосподарського призначення на рівні 5-10% від нормативної оцінки для ріллі та 1-2 % для багаторічних насаджень;
4. Про встановлення податку за користування землею сільськогосподарського призначення на рівні не менше 2,5 але не більше 5 % від нормативної оцінки для ріллі та від 0,5 до 1 % для багаторічних насаджень;
5. Про передачу контролю використання земель сільськогосподарського призначення місцевим органам самоврядування;
6. Про розподіл податку за користування землею сільськогосподарського призначення між державою та місцевими органами самоврядування у відношенні не менше 20:80 відповідно;
7. Про повне право місцевими органами самоврядування використовувати плату за оренду землі сільськогосподарського призначення на власний розсуд за єдиної умови: 20 % від цих коштів повинні надходити до спеціально створених місцевих інвестиційних фондів.
Переваги від прийняття цих законів:
1. Основне багатство народу України буде належати тільки народу України і тільки народ України через органи місцевого самоврядування матиме право розпоряджатись землею сільськогосподарського призначення;
2. Земля сільськогосподарського призначення нарешті стане товаром, а що можливо дасть позитивний ефект на укріплення курсу національної валюти;
3. Як би наші аграрії не розказували про складну економічну ситуацію в галузі рослинництва, рентабельність вирощування ранніх зернових в цьому році складатиме від 60 до 100 %, по кукурудзі та соняшнику рентабельність перевищить 100%, при собівартості вирощування ранніх зернових 9-10 тис. грн. на 1 га валовий прибуток складатиме від 6 до 10тис. на 1 га. І це все за умови, що вартість оренди вже була закладена в собівартість. Підняття рівня вартості оренди не принесе значних додаткових навантажень на агропідприємства.
4. Аналогічна ситуація як і з попереднім пунктом, але з єдиною відмінністю. За реальної, а не статистичної, рентабельності сплата єдиного сільськогосподарського податку за низькими ставками відсотків від нормативної оцінки станом на сьогодні є не що іншим, як знущання над державою та народом України. Агропідприємства повинні і мають сплачувати податок за об’єктивними ставками, але не менше 1000 грн. за га.
5. Передача права контролю за використанням земель сільськогосподарського призначення місцевим органам самоврядування дасть змогу ефективно контролювати та регулювати розвиток агропромислового комплексу на місцях, а також в сумі з 6 та 7 пунктом вказаних змін дасть змогу збільшити економічну самодостатність місцевих громад.
6. В цілому зважаючи на кількість земель сільськогосподарського призначення та кількості районів в Україні держава отримає від 50 до 100 млрд. грн.. додаткових надходжень до бюджету, з яких 10-20 млрд. грн. піде в загальний бюджет, а 40-80 млрд. грн. в місцеві бюджети, що при існуючому адміністративному устрої становитиме 80-160 млн. грн. на 1 район.
7. Вартість оренди будуть регулювати місцеві органи самоврядування, відповідно вони, і тільки вони будуть відповідальними за розвиток агропромислового комплексу на території громади. А створення інвестиційного фонду, за відповідної програми розвитку, дасть можливість талановитій та мотивованій молоді за допомоги держави втілювати в життя ефективні економічні проекти за таких умов: держава в цих проектах матиме 51 % права власності, держава отримує 51% прибутку від діяльності, тільки автор проекту може звільнити себе з керівної посади коли підприємство отримує прибуток.
Отже в цілому за умови прийняття таких законопроектів держава отримає:
1. Самодостатні громади;
2. Ефективний контроль за використанням земель сільськогосподарського призначення;
3. Додаткові надходження в бюджет на рівні 1/3 від бюджету на 2015 рік;
4. Повернення земель сільськогосподарського призначення у власність держави протягом найближчих 10 років;
5. Економічний розвиток держави за допомогою власного фінансового стимулювання нових перспективних проектів.