Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/213714-еп
"Шановний пане Президенте! Прошу
присвоїти почесне звання Герой України
(посмертно) курсанту 4-го курсу НАВС,
бойовому медику штурмового полку
«Сафарі» НПУ, БАНУЛУ КИРИЛУ
АНАТОЛІЙОВИЧУ 07.05.2003 р. н., який
18.11.2023 року героїчно загинув на полі
бою поблизу н. п. Курдюмівка,
захищаючи Україну, ціною власного
життя", оприлюднену на вебсайті
Офіційного інтернет-представництва
Президента України 21 грудня 2023 року
громадянкою О.О.Мацієвською (Банул)
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
О.О.Мацієвською електронну петицію № 22/213714-еп "Шановний пане
Президенте! Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно)
курсанту 4-го курсу НАВС, бойовому медику штурмового полку «Сафарі» НПУ,
БАНУЛУ КИРИЛУ АНАТОЛІЙОВИЧУ 07.05.2003 р. н., який 18.11.2023 року
героїчно загинув на полі бою поблизу н. п. Курдюмівка, захищаючи Україну,
ціною власного життя", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання Міністерства
внутрішніх справ України заслуги у захисті державного суверенітету та
територіальної цілісності України Банула Кирила Анатолійовича відзначено
державною нагородою України – орденом "За мужність" ІІІ ступеня, яким його
нагороджено Указом Президента України від 17.05.2024 № 335/2024
(посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Кирилу з позивним «Марк» було 20 років, він був студентом Національної академії внутрішніх справ м. Київ. Вступив у такий заклад, бо дуже хотів змінити щось на краще в державі. У січні 2023 року, навчаючись на третьому курсі академії, перевівся на заочну форму навчання, пішов працювати патрульним у Хорошівський відділок поліції №4 Житомирської обл. Але Кирило прагнув стати на захист України безпосередньо на полі бою, тому у березні він став добровольцем штурмової бригади Гвардії Наступу «Лють» Національної поліції Міністерства внутрішніх справ України у складі полку «Сафарі». Він довго обирав спеціалізацію і вирішив рятувати життя, тому пройшов сертифікацію медика з відзнакою.
Він служив на посаді бойового медика, мав звання "молодший сержант", постійно навчався та здобував практичні навички, мав великий потенціал та неабиякі здібності. Кирило з дитинства виховувався в патріотичному дусі, тому що батько, Анатолій, був учасником АТО в 2014 році у складі 95-ї десантно-штурмової бригади. Пройшов Слов’янськ, гору Карачун, інші гарячі бойові точки війни. Також і з початком повномасштабного вторгнення стояв у лавах ТрО, а пізніше у складі 30-ї окремої механізованої бригади служив сержантом протитанкового взводу. Для Кирила батько був взірцем мужності і честі, він з дитинства виховував патріотичний дух у сина та людяність, відданість своїй справі.
Слова безпосереднього начальника по службі, старшого сержанта, заступника командира взводу
Юрія Корнійчука про «Марка»: «Кирило був найхоробрішим воїном у взводі. Служив взводним
медиком. Постійно був на бойових виходах. Коли щось найскладніше й найнебезпечніше треба
виконати – Кирило завжди був першим, таких бійців, які в 20-річному віці були б настільки
безстрашними й відповідальними, як Кирило, дуже мало».
18 листопада 2023 року Кирило з побратимами стояли на позиціях біля с.Курдюмівка, на
Бахмутському напрямку; ворог почав масовий обстріл, почувши крики пораненого бійця, він відразу побіг на допомогу, адже розумів, що кожна хвилина дорога. Загинув на місці від скинутого снаряду з FPV-дрона, отримавши травми, несумісні з життям.
Кирило неодноразово ризикував собою, рятуючи інших. Починаючи з серпня, врятував життя багатьом людям, надавши першу невідкладну медичну допомогу та виносячи важкопоранених бійців з позицій (іноді доводилось тягнути декілька кілометрів), згодом допомагав зі збором на лікування. За термін перебування на фронті, отримав декілька контузій, різного ступеня важкості.
Завжди викладався на повну та робив усе можливе, аби допомогти своїй бригаді. Постійно розвивався та вдосконалював навички з тактичної медицини.
Своїми вчинками та відданістю державі, Кирило довів, що заслуговує на звання Герой України.
Враховуючи вищесказане, просимо присвоїти Кирилу звання Героя України(посмертно).
Навіки в строю! Сила і честь!
Вічна пам’ять всім, хто віддав своє життя за наше світле майбутнє.
1.
Гончарова Олена Вікторівна
28 лютого 2024
2.
Іванова Анжела Іванівна
28 лютого 2024
3.
Батіг Тетяна Юріївна
28 лютого 2024
4.
Смолянець Неля Сергіївна
28 лютого 2024
5.
Прокопів Христина Орестівна
28 лютого 2024
6.
Михайленко Марина Ігорівна
28 лютого 2024
7.
Демченко Юлія Григорівна
28 лютого 2024
8.
Трухан Нінель Михайлівна
28 лютого 2024
9.
Горай Ганна Віталіївна
28 лютого 2024
10.
Білінська Ольга Ігорівна
28 лютого 2024
11.
Борисенко Оксана Григорівна
28 лютого 2024
12.
Мажарська Вікторія Ігорівна
28 лютого 2024
13.
Лемещук Наталія Вікторівна
28 лютого 2024
14.
Лисенко Марія Миколаївна
28 лютого 2024
15.
Павленко Леся Миколаївна
27 лютого 2024
16.
Король Софія Василівна
27 лютого 2024
17.
Петриковець Світлана Леонідівна
27 лютого 2024
18.
Тітова Надія Василівна
27 лютого 2024
19.
Порхун Ірина Костянтинівна
27 лютого 2024
20.
Ковтун Анна Миколаївна
27 лютого 2024
21.
Трухан Артур Сергійович
27 лютого 2024
22.
Засоба Яна Юріївна
27 лютого 2024
23.
Єрьоменко Міларада Іванівна
27 лютого 2024
24.
Коваленко Белла Бісланівна
27 лютого 2024
25.
Аванесов Ян Артурович
27 лютого 2024
26.
Чернишенко Олена Ігорівна
27 лютого 2024
27.
Мазуренко Аліна Вікторівна
27 лютого 2024
28.
Суркова Тетяна Василівна
27 лютого 2024
29.
Ветох Вікторія Ігорівна
27 лютого 2024
30.
Мацях Олена Юріївна
27 лютого 2024