Шановний пане Президенте, прошу Вас звернути свою увагу на дану петицію, щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку, мужньому, відважному захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ старшому лейтенанту командиру 2-ї роти батальйону морської піхоти військової частини А2802. Що служив у складі 36 бригади морської піхоти.

Я дружина Янченко Тамара Андріївна, чоловіка старшого лейтенанта Янченко Петра Володимировича. Мій чоловік 28.09.1996 року народження був призваний на військову службу 17 червня 2015 року за контрактом. Він не ховався і не боявся військового життя, яке його очікувало, а мужньо пішов захищати нашу Країну. В періоді військової служби йому сподобалось, він полюбив цю справу, йому було цікаво, і він замислився над тим, щоб повʼязати своє життя далі з військовою службою, і 2016 році успішно вступив до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, та здобув собі вірних друзів, братів по службі, і по життю що були разом в усьому і до кінця один за одного. Після закінчення військової академії мій чоловік став офіцером, здобув звання лейтенанта. Життя розкинуло хлопців по різним містам та військовим частинам, проте вони всі трималися разом, підтримували звʼязок, не знаючи яке випробування їх чекає. З початком повномасштабного вторгнення росії мій чоловік, як мужній офіцер прийняв на себе бій та стояв на захисті нашої України не відступаючи, йому присвоїли звання старшого лейтенанта та нагородили медаллю "Захиснику Вітчизни" указом Президента України №270/2022 яку ми і досі чекаємо від військової частини (яку нам наразі не змогли ще передати) чоловік не зміг отримати її через контузію і поранення після виконання бойового завдання в травні 2022 року, коли перебував у шпиталі на лікуванні. 26 жовтня 2022 року мій чоловік командир роти старший лейтенант та його бригада з військовою частиною вирушили на виконання бойового завдання в населений пункт Опитне Донецької області Україна, що знаходиться під Авдіївкою, 8 листопада 2022 року загинув в результаті ворожого танкового обстрілу противника позицій РОП "Рапан" 5 військовослужбовців загинули в той день, з них вдалося евакуювати лише два тіла. Тіла інших загиблих військовослужбовців з яких і мій чоловік по теперішній час знаходяться на непідконтрольній території. Всі військовослужбовці, що загинули в той день 8.11.2022 року знаходились в одному підвальному приміщенні, яке слугувало ротним опорним пунктом 2 роти морської піхоти військової частини А2802 в результаті прямого потрапляння танкового снаряду в будівлю загинули на місці. В нього залишилась кохана дружина, що дуже пишалася ним та його досягненнями, з любовʼю в теплом чекала на нього вдома з Перемогою. Наразі чекаємо тіло нашого захисника, звільнення території, щоб бодай провести його в останню путь з повагою та достойно поховати. Прошу всіх небайдужих людей проголосувати за дану петицію, таким чином висловлюючи свої співчуття за велике горе нашої сімʼї що втратила кохану, рідну людину, та за вдячність йому прикладання зусиль вигнати ворога з нашої землі та оборони нашої України за яку він поклав своє одне єдине життя.