Шановний пане Президенте!
Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) та нагородити Орденом “Золота Зірка” військовослужбовця Збройних сил України, мого чоловіка, Гайкового Романа Івановича, 22.08.1993 — 05.12.2023р., сержанта, старшого навідника 2 обслуги міномета 2 мінометного взводу мінометної батареї 2 БОП, військової частини 3027.
Роман народився 22 серпня 1993 року в селі Підгір’я Золочівського району Львівської області, тут пройшло його дитинство, навчався у місцевій загальноосвітній школі, здобув професію, проходив строкову службу, працював у будівельній організації.
Починаючи з 2014 року був у гарячих точках, де велися запеклі бої за нашу Батьківщину, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області, виконував бойові завдання з великою сміливістю та самовіддачею, рятував життя мирного населення і своїх побратимів.
З повномасштабним російським вторгненням був мобілізований до Збройних сил України. Пройшов найзапекліші точки: Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Авдіївка, Білогорівка, Бахмут, Стельмахівка.
Роман був фізично та морально витривалий, мав загострене почуття справедливості, він прекрасно володів собою навіть в найнебезпечніших ситуаціях.
За час служби йому було присвоєно звання сержант та нагороджено:
- відомчою заохочувальною Відзнакою — нагрудним знаком “За доблесну службу”
- Подякою за зразкове виконання бойових завдань з оборони територіальної цілісності та незалежності держави та з нагоди дня артилериста
- Подякою За сумлінне ставлення до виконання військового обов'язку, відданість Українському народові, проявлену старанність, розумну ініціативу та з нагоди відзначення Дня захисників і захисниць України.
Вірний військовій присязі, виявивши стійкість та мужність у бою за нашу Батьківщину поблизу населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області, загинув 05 грудня 2023 року внаслідок авіаудару, отримавши поранення несумісні з життям, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.
Роман відважно виконав свій обов’язок громадянина України, був справжнім патріотом та хоробрим захисником. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та присязі.
Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре. Роман віддав своє життя за нас із вами, за вільну Україну та мир, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Я пишаюсь своїм чоловіком, він був добрим і люблячим батьком для своїх синочків, опорою для своїх батьків.
Гайковий Роман Іванович - справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України (посмертно). Уклін та шана Герою. Слава Україні.