Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) відважному захиснику нашої держави, навіднику 1-го зенітного артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 80-го окремого батальйону 105-ї ОБр ТрО військової частини А7167 солдату Лісовому Петру Романовичу (22.05.1980 р.н.)
Петро добровільно зголосився на військову службу в період часткової мобілізації. Боронив Україну із 21 серпня 2014 року по 20 вересня 2015 року. Не очікуючи повістки, сам пішов до військкомату 25 лютого 2022 року. Воював із російськими агресорами на теренах Донецької та Луганської областей.
Загинув Лісовий Петро Романович 5 листопада 2022 року від отриманих вогнепальних (осколкових) поранень, несумісних з життям, неподалік населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. Власне там солдат Лісовий П. Р. разом з іншими військовослужбовцями свого підрозділу виконував бойове завдання з утримання позицій, які атакували російські піхотинці. Під час стрілецьких боїв, Петро, прикриваючи бойових побратимів, потрапив в оточення ворога. За свідченням військовослужбовців, які були разом з ним під час бою, було чути як росіяни пропонували йому здатися в полон. Але він вирішив послати загарбників вслід за російським військовим кораблем. Після того пролунав вибух та автоматні черги…
Мій син Петро по-геройськи виконав свій обов’язок громадянина України. Він і не вмів по-іншому. Завжди казав, що має зобов’язання перед своєю країною та українським народом, оскільки давав присягу захищати цілісність та суверенітет України.
Солдат Лісовий Петро Романович був хорошою, винятково щирою людиною. У підрозділах мав добрі й товариські стосунки з іншими військовослужбовцями, користувався їхньою повагою. Позитивно зарекомендував себе з боку командирів, оскільки до службових обов’язків ставився сумлінно та постійно зголошувався добровольцем на бойові завдання.
Лісовий П. Р. нагороджений відзнакою – хрестом «Мужність» та іншими медалями. 27 червня 2023 року йому було присвоєне звання «Почесний громадянин міста Чортків» (посмертно).
Я горджуся своїм сином-Героєм, гордиться ним сестра та брат, пишаються батьком його донька і син. Бо він зробив дійсно геройський вчинок – віддав своє життя за сьогодення та майбутнє України.
Лісовий Петро Романович заслуговує найвищої нагороди – Герой України (посмертно)!