Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/214928-еп
"Петиція «Про нагородження орденом
Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
молодшого лейтенанта Ковальського
Андріана Ярославовича» (посмертно)",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 3 січня 2024 року громадянкою
А.М.Ковальською
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану
громадянкою А.М.Ковальською електронну петицію № 22/214928-еп
"Петиція «Про нагородження орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
молодшого лейтенанта Ковальського Андріана Ярославовича» (посмертно)",
яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади
і суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною,
зокрема військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського
агресора, є конституційним повноваженням Президента України та
безумовним пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил України.
Інформую, що на підставі подання Головнокомандувача Збройних Сил
України мною видано Указ Президента України від 12.03.2024 № 152/2024
"Про відзначення державними нагородами України", відповідно до якого
Ковальського Андріана Ярославовича нагороджено орденом Богдана
Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане Президенте!
Прошу нагородити посмертно орденом Богдана Хмельницького ||| ступеня молодшого лейтенанта,командира взводу 10 штурмової роти 4 батальйону 92-ї ОШБ ім.Івана Сірка - Ковальського Андріана Ярославовича(19.09.1981р.),за особисту мужність,виявлену у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку.
Андріан народився і проживав у м.Винники Львівської області.
З початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав ЗСУ.
Брав участь у звільненні Харківщини та у важких боях за Луганщину,де отримав своє перше поранення.Згодом був поранений вдруге біля н.п.Лиман.
Після лікування,нероздумуючи,повернувся до своїх побратимів на Бахмутський напрямок.
Свій останній бій прийняв біля н.п.Андріївка під Бахмутом.
Андріан був чуйною,щирою ,відповідальною людиною з добрим серцем,сміливим,мужнім воїном та справжнім патріотом своєї Батьківщини!