Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/214984-еп
"Підписання петиції про звання ГЕРОЯ
УКРАЇНИ (посмертно)", оприлюднену на
вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 4 січня 2024 року громадянкою
В.В.Ковальчук
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
В.В.Ковальчук електронну петицію № 22/214984-еп "Підписання петиції про
звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно)", яку підтримали понад 25 тисяч
громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Ковальчука Дмитра
Сергійовича відзначено державною нагородою України – орденом
"За мужність" ІІІ ступеня, яким його нагороджено Указом Президента України
від 13.04.2023 № 218/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане президент!
Я мама загиблого героя Ковальчука Дмитра звертаюсь до вас з проханням про присвоєння звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) моєму сину. Старший солдат Ковальчук Дмитро Сергійович народився 05.02.1995 року в селі Березина, Житомирської області. 12 серпня 2019 року підписав контракт у Десантно Штурмових військах 95 бригади. Вірно служив українському народові і гордивсь своїм перебуванням у цих військах. Він завжди повторював що в армії відзнайшов себе і своє призначення. Часто перебував у відрядженнях і з радістю їздив на навчання, здійснював стрибки з парашутом і т.д. Побратими називали його "Горішок" за його наполегливість, міцність і стійкість.
З 1 листопада 2021 року перебував у зоні ООС, був старшим сапером і відмінно виконував поставленні завдання. Мій син був кмітливим та винахідливим і часто рятував своїх побратимів під важких завдань. Під час повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю мужньо боровся за нашу свободу і незалежність не боячись покласти своє життя за майбутнє неньки України. Незважаючи на втому Дмитро щиро вірив у найкраще майбутнє нашої держави і підіймав бойовий настрій побратимам. 12 липня 2022 року поїхав на чергове важке завдання, де попав у засідку ворога з побратимами, не шкодуючи свого життя він до останнього боровся за наше майбутнє де й мужньо загинув Героєм у ближньому бою від куль ворога
Дмитро справжній Герой України, адже він не боявся нічого, він віддав найцінніше- своє життя заради щасливої долі України. У нього залишилась маленька донечка яка навіть не пам'ятатиме обіймів татка, вона повинна знати що її тато Герой України якого цінують і пам'ятають.