№22/215320-еп

Щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)

Автор (ініціатор): Степанова Ірина Дмитрівна
Дата оприлюднення: 08 січня 2024
Дата відповіді : 10 листопада 2026
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/215320-еп
"Щодо присвоєння звання Героя України
(посмертно)", оприлюднену на вебсайті
Офіційного інтернет-представництва
Президента України 8 січня 2024 року
громадянкою І.Д.Степановою

Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
І.Д.Степановою електронну петицію № 22/215320-еп "Щодо присвоєння звання
Героя України (посмертно)", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду згаданою експертною групою
порушеного питання та на підставі подання про відзначення державною
нагородою, внесеного в установленому порядку Головнокомандувачем
Збройних Сил України, мною видано Указ Президента України від 13.04.2026
№ 318/2026 "Про відзначення державними нагородами України", відповідно до
якого Галайка Володимира Тарасовича нагороджено орденом "За мужність"
ІІІ ступеня (посмертно).


В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Пане президент!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої країни,молодшому сержанту, заступника командира розвідувального взводу 114 бригади, 135 батальйону ТРО, А7301 Галайко Володимира Тарасовича 27.08.1988 р.н.
Народився Володя на Львівщині. Потім з батьками переїхав у Дніпроретровську область в місто Павлоград. Згодом навчався, жив і працював у Дніпрі, а ще трохи пізніше переїхав жити і працювати у Київ.

Вова був IT фахівцем найвищого рівня , працював у кращих компаніях серед яких були Epam, Ciclum, Playtica. Володимир був цінним продуктовим менеджером та кваліфікованим бізнес-аналітиком, що добре знався як у плануванні, так і в програмуванні.

Окрім того з ранніх років Вова займався спортом. А саме тайським боксом. В молоді роки приймав участь у безлічі змагань і отримав майстра спорту. Тайський бокс до останніх днів лишався його великим захопленням, великою часткою його життя. Вова регулярно тренувався. І хоча не виступав вже на змаганнях , але допомагав готуватись більш молодим хлопчинам з його команди , ставав спарінгувати з найсильнішими і найталановитішими членами його команди Octopus Fight Club.

Вова був дуже талановитим у різних сферах життя. Маючи аналітичний склад розуму і велику начитанність він з дитинства полюбляв грати у Що, Де, Коли. З початком повномасштабного вторгнення дуже сумував що не має можливості приймати участь у подіях , які організовував Brain Hub.
Це окрема і дуже важлива ланка його життя. Його розум прагнув постійних викликів, вирішення задач, знаходження відповідей. Одна за одною Вова поглинав книги, щоб опановувати нові знання і розширювати кругозір. Він читав дуже багато, а його феноменальна пам‘ять допомагала ці знання зберігати і сортувати. Навіть через багато років Вова легко декларував усі вірші з шкільної програми, а також складав свої власні.

Ну і звісно ж як справжній чоловік і Воїн, патріот своєї країни, Вова передбачав що прийде час, коли і він буде боронити Україну від загарбників. Разом з однодумцями він був у витоків руху Територіальної Оборони і ще за 3 роки до повномасштабного вторгнення почав підготовку. Витрачав на це власні кошти і вільний час у вихідні.

З початком повномасштабного вторгнення з першого дня він і його друзі, та навіть його дівчина були у складі 135 батальону ТрО м. Обухова. Їздили виконувати бойові задачі в Донецьку область. Вова навіть у мілітарній темі був максимально різностороннє розвинений і підготовлений. Окрім того був чудовим командиром відділення і певний час виконував роль головного сержанта розвідувального взводу. Він знався і на БПЛА, і на ближньому бою. Його кликали в аналітики для ЗСУ. Але Вова не покинув свій взвод і лишився виконувати бойові задачі. У січні 2023 року вони всі разом прийняли рішення приймати участь у більш небезпечних операціях та опинились на стадії переходу у Харківську філію Головного Управління Розвідки у штурмову групу.
Загинув Вова виконуючи бойові завдання під Бахмутом (Гарден Центр). Він вів своїх хлопців і був справжнім лідером і прикладом. Провів декілька штурмів . Під час останнього штурму його взвод лоб в лоб зустрілись з прихованою позицію ворожого кулеметника. Вова прийняв рішення спробувати обійти його з флангу. Але він не зміг доручити це ризиковане завдання комусь зі своїх хлопців і вирішив діяти самостійно. Нажаль, під час цього небезпечного маневру Вова отримав кульове поранення несумісне з життям.

Не малою ціною, але задача операції була виконана. Так вчиняють справжні Герої . Таким був і назавжди залишиться в наших серцях Вова.
Слава Героям!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Черній Олена Павлівна
29 березня 2024
2.
Черній Єгор Юрійович
29 березня 2024
3.
Мосійчук Галина Павлівна
29 березня 2024
4.
Жало Софія Володимирівна
29 березня 2024
5.
Саввіна Поліна Віталіївна
29 березня 2024
6.
Клімов Олександр Миколайович
28 березня 2024
7.
Вербецька Світлана Миколаївна
28 березня 2024
8.
Бойчук Олександра Іванівна
28 березня 2024
9.
Передерій Наталія Сергіївна
28 березня 2024
10.
Фількевич Руслана Олександрівна
28 березня 2024
11.
Кравчук Наталія Миколаївна
28 березня 2024
12.
Паньків Світлана Дмитрівна
28 березня 2024
13.
Тітенко Ольга Анатоліївна
28 березня 2024
14.
Костриця Альміра Сергіївна
28 березня 2024
15.
Лопушик Галина Михайлівна
28 березня 2024
16.
Кепша Віолетта Валентинівна
28 березня 2024
17.
Юрченко Юлія Петрівна
28 березня 2024
18.
Стратій Наталія Петрівна
28 березня 2024
19.
Давидюк Світлана Аркадіївна
28 березня 2024
20.
Кравцов Сергій Вікторович
28 березня 2024
21.
Саковець Марія Віталіївна
28 березня 2024
22.
Шлапак Наталія Вікторівна
28 березня 2024
23.
Капінус Тетяна Вікторівна
28 березня 2024
24.
Нем'ятий Сергій Миколайович
28 березня 2024
25.
Шлапак Галина Вікторівна
28 березня 2024
26.
Стародубець Юлія Анатоліївна
28 березня 2024
27.
Шандра Юлія Юріївна
28 березня 2024
28.
Нем'ята Інна Анатоліївна
28 березня 2024
29.
Купець Валерія В'ячеславівна
28 березня 2024
30.
Кісенко Людмила Іллівна
28 березня 2024
25240
голосів з 25000
необхідних
Успішно підтримано
Збір підписів завершено