Присвоєння звання Героя України(посмертно)

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) Возіяну Михайлу Васильовичу 05.02.1987року народження. Моєму чоловікові та люблячому татові, хороброму Захиснику нашої Батьківщини, солдату 79-Ї окремої десантно- штурмової бригади , номер обслуги 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки,2 десантно - штурмової роти, 2 десантно - штурмового батальйону військової частини А0224,з позивним ( ГВОЗДЬ), який був призваний на військову службу за мобілізацією 24.02.2022року.
В 2015році був мобілізований та захищав цілісність нашої держави в Бахмутському районі Донецької обл.,у складі 57 бригади 34 батальйону.Під час проходження військової служби 17.10.2015року отримав звання { молодший сержант}.В 2016 році був звільнений з військової служби та перебував в військовому резерві до початку повномасштабного вторгнення.
Під час повномасштабного російського вторгнення,Михайло без вагань вступив до лав ЗСУ на захист своєї сім'ї та неньки України.
Михайло разом із побратимами боронив цілісність та державний суверенітет нашої країни на східному напрямку - в Луганській та Донецькій областях.
Навесні 6 квітня 2023 року, під час виконання службового обов'язку отримав вогнепальне кульове поранення грудної клітини ,підлікувавшись повернувся до служби,але ненадовго так як 20 травня 2023 року знову отримує вогнепальне осколкове поранення ліктьового суглобу та правої гомілки. Але це його не зламало!!! Поки лікувався та проходив реабілітацію в нього народилася донечка яка нажаль не буде пам'ятати свого татуся,але ми зробимо все що можливо аби вона його знала та пам'ятала що її татусь Герой….
Михайло з першого дня відважно виконував свій обовʼязок громадянина України. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій,ніколи не скаржився що йому важко, навпаки - старався підтримувати всіх, переконуючи, що все буде добре.

Загинув Возіян Михайло Васильович 18 жовтня 2023року, від поранення яке отримав 8 жовтня 2023року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.

Я пишаюся своїм чоловіком,діти своїм татусем, а мама своїм сином - Героєм.Мій чоловік віддав найдорожче за нас із Вами, за вільну Україну та Перемогу. Віддав- своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.

Світла пам'ять нашому Герою, ми знаємо що він поруч з нами буде назавжди, буде нашим янголом , особливо янголом-охоронцем для наших дівчаток.

Низький уклін та шана усім Героям України! Герої не вмирають! Вічна памʼять . Слава Україні!