Про законодавче зобов'язання органів місцевого самоврядування щодо здійснення заходів у галузі оборонної діяльності.

Шановний пане президент.
У зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України актуалізувалось питання підтримки, у тому числі матеріальної, органами місцевого самоврядування сектору безпеки і оборони.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про національну безпеку України» до складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.
Під час повномасштабної війни в національному законодавстві відсутні чіткі та прозорі механізми забезпечення можливості долучення органів місцевого самоврядування до матеріального забезпечення Збройних Сил України (крім підрозділів територіальної оборони (далі - ТрО) в умовах воєнного стану.
Відсутність чітких норм в подальшому може призводити до неоднозначного їх трактування контролюючими органами та можливих безпідставних звинувачень у нецільовому використанні коштів місцевих бюджетів та майна саме тих громад, які на сьогодні найбільше долучаються до допомоги Збройним Силам України.

Для реалізації зазначеного необхідне розширення переліку повноважень як самих сільських, селищних, міських рад, так і делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі оборонної роботи.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень місцевої ради належить «затвердження … цільових програм з інших питань місцевого самоврядування». Оскільки питання безпеки та оборони не належать до питань місцевого значення та сфери компетенції місцевого самоврядування, для уникнення практичних складнощів з реалізацією змін до законодавства слід доповнити компетенцію відповідних місцевих рад під час дії воєнного стану щодо затвердження відповідних програм в галузі оборонної роботи.

Крім того, з метою використання коштів місцевих бюджетів на витрати, спрямовані на підтримку Збройних Сил України в умовах воєнного стану, треба внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України та зафіксувати розмір таких витрат у розмірі 10 відсотків надходжень місцевих бюджетів (крім міжбюджетних трансфертів), а саме до:
- пункту 17 частини 1 статті 91 в частині розширення видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, а саме на заходи з матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони у період дії воєнного стану;
- абзацу другого пункту 22-5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення», а саме у період дії воєнного стану органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації (у разі їх утворення) можуть приймати рішення про: здійснення, як виняток з положень частини другої статті 85 цього Кодексу, видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів цим Кодексом, і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету та реалізації місцевих програм підтримки сектору безпеки і оборони;
Доповнити пункт 22-5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення», таким абзацом: здійснення, як виняток з положень статей 82, 83 та пунктів 5 і 6 частини першої статті 87 цього Кодексу, заходів з підтримки сектору безпеки і оборони шляхом затвердження та реалізації місцевих програм.
Для цього потребує перегляду Типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2017 року № 793 «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» (пункт 8240).

З метою запобігання як ризикам нецільового використання коштів, так і корупційним ризикам слід визначити у змінах до законодавства вичерпний перелік дозволених витрат.

Слід зауважити, що призначенням органів місцевого самоврядування є самостійне вирішення питань місцевого значення (ст.ст.140, 143 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
При цьому у ст. 9 Закону України «Про основи національної безпеки України» встановлено, що «органи місцевого самоврядування забезпечують вирішення питань у сфері національної безпеки, віднесених законодавством до їхньої компетенції».
За такого держава в умовах війни має покласти на органи місцевого самоврядування непритаманні для них повноваження, пов’язані з матеріальним забезпеченням сил безпеки та оборони, й такі повноваження мають бути чітко закріплені у законі.