Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України - мужньому і хороброму воїну, та захиснику України, солдату 116 ОМБР Тарановичу Олександру Федоровичу 1987 року народження, водію протитанкового взводу 3 механізованого батальйону в/ч А 4722 ЗСУ. Загину в селі Роботине, Оріхівського району, Запорізької області.

Пане Презаденте. Прошу присвоїти почесного звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України - мужньому і хороброму воїну, та захиснику України, солдату 116 ОМБР Тарановичу Олександру Федоровичу 1987 року народження, водію протитанкового взводу 3 механізованого батальйону в/ч А 4722 ЗСУ.
Таранович Олександр Федорович, 23 лютого 1987 року народився у селі Ветли, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Після закінчення місцевої школи, у 2004 році вступив до Любешівського професійно технічного училища, де здобув професію водія. З квітня 2005 року, проходив строкову службу у 80 Окремому аеромобільному полку, де й зарекомендував себе з найкращої сторони, сумліно вивчаючи та виконуючи військову справу, виконуючи покладені на нього військові та службові обов'язки. Сміливо, впевнено та головне професійно здійснював стрибки з парашутом. У вересні 2008 року Олександр одружився та переїхав жити до села Студениця (зараз Глибочицької громади) Житомирської області, працюючи там на камене-обробних підприємствах та пізніше на станції технічного обслуговування. Разом з дружиною Іванною Іванівною у шлюбі народили трьох гарних, прекрасних синів України, майбутніх захисників: Єлеазар - 2009 року народження, Мануїл - 2011 року народження, Веніамін - 2012 року народження. Олександр був гарним і порядним сім'янином, та люблячим батьком для своїх дітей і люблячим чоловіком для своєї дружини Іванни. Був добрим товаришем, другом та побратимом.
Від початку повномаштабного вторгнення росії на територирію України, захистник брав активну участь в організації самооборони села, де був членом добровольчого формування села Студениця. 13 липня 2022 року добровольцем вступив до лав Збройних Сил України, де пішов захищати нашу незалежність, суверенітет та цілісність нашої України. 15 липня 2022 року було зараховано до списків особового складу в/ч А 7088 ЗСУ, яку пізніше було розформовано, а самого бійця переведено до в/ч А 4722 ЗСУ. З 7 червня по 10 липня 2023 року Олесандра Федоровича було відправлено на передпідготовку сержантського складу у Велику Британію, де він успішно пройшов навчання та отримав два сертифікати, один з яких за пройдений курс лідерства та зайняте 1 месце у зваганях "Краще відділення", а інший за пройдений курс сержантства.
9 серпня 2023 року в ході виконання бойового завдання, під час артилерійського обстрілу противником Таранович Олександр Федорович - загинув, в селі Роботине, Оріхівського району, Запорізької області. 16 серпня 2023 року з Олександром Федоровичем гідно попрощались.
У нього залишились дружина, троє дітей та ще живі батьки. Прошу вшанувати його памʼять, надавши почесне звання «Герой України», зарахувавши всі його здобутки та відданість своїй Батьківщині.