Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/215882-еп
"ПРИСВОЄННЯ ОРДЕНА БОГДАНА
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ІІІ СТУПЕНЯ
(ПОСМЕРТНО) ОВЧАРЕНКУ
ДМИТРУ МИКОЛАЙОВИЧУ",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 15 січня 2024 року громадянкою
Л.В.Овчаренко
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану
громадянкою Л.В.Овчаренко електронну петицію № 22/215882-еп
"ПРИСВОЄННЯ ОРДЕНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ІІІ СТУПЕНЯ
(ПОСМЕРТНО) ОВЧАРЕНКУ ДМИТРУ МИКОЛАЙОВИЧУ", яку
підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади
і суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною,
зокрема військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського
агресора, є конституційним повноваженням Президента України та
безумовним пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил України.
Інформую, що на підставі подання Головнокомандувача Збройних Сил
України мною видано Указ Президента України від 24.08.2023 № 514/2023
"Про відзначення державними нагородами України", відповідно до якого
Овчаренка Дмитра Миколайовича нагороджено орденом "За мужність"
ІІІ ступеня (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане Президенте! Прошу вас присвоїти орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) моєму синові - солдату Овчаренку Дмитру Миколайовичу 01.11.2002р.н., стрілець-помічник-гранатометника 4-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу 3-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А 0284.
Дмитро мріяв стати військовим. З дитинства займався спортом (бокс). Мав нагороди як в Україні, так і в Польщі. Окрім рідної володів англійською і польською мовами. Його цікавили історія, військова тактика, стратегія, психологія. Поступивши у Вроцлавський університет на кафедру "Міжнародних відносин", був відмічений як кращий абітурієнт року, але у зв'язку із повномасштабним вторгненням рф, добровільно йде боронити Батьківщину. Дочекавшись свого двадцятиріччя уже 6.12.2022 підписує контракт і вступає до лав легендарної "Львівської вісімдесятки".
З першого бою зарекомендував себе як безстрашний боєць, відданий побратимам і Батьківщині. Був відмічений командирами як доблесний воїн, що володів лідерськими задатками, знанням тактики та стратегії. При виконані бойових завдань регулярно призначався старшим групи. Командування направило Дмитра на навчання до сержантської школи. Вже 10 травня мав почати навчання, але він не повернувся зі свого останнього бою.
Відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, він мужньо виконав військовий обов'язок. У бою за Україну її свободу та незалежність загинув 6.05.2023, поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби - Захист Батьківщини.