Шановний пане Президенте!
Звертається до Вас мати, яка втратила сина на війні за свободу і незалежність нашої держави, з проханням присвоїти йому звання Героя України (посмертно). Мій син, СОБКО МИХАЙЛО АНАТОЛІЙОВИЧ, був чесною та справедливою людиною, тому ніяк не міг залишатися осторонь боротьби з ворогами після повномасштабного вторгнення на територію нашої країни в лютому 2022 року.
З перших днів війни він у рідному місті за власні кошти активно допомагав армійцям ремонтувати військову техніку.
З 26 серпня 2022 року вступив до Національної гвардії України, та в складі військової частини 3033 стояв на захисті Запорізького краю.
МИХАЙЛО народився 22 листопада 1986 року в невеликому місті ОРІХІВ Запорізької області. Мій син був відданий своїй батьківщині та родині, яких захищав віддаючи всі сили. Всіляко підтримував матеріальний та моральний дух побратимів, з якими товаришував до останнього подиху.
На превеликий жаль, 18 жовтня 2023 року поблизу села ПРИЮТНЕ Пологівського району сталася трагічна подія. На бойовій позиції у складі 4-го патрульного батальйону військової частини 3033 МИХАЙЛО та його побратими виконували важливе завдання, будучи вірними військовій присязі та своїй совісті. Під час ворожого обстрілу МИХАЙЛО отримав поранення, несумісні з життям.
Жодна нагорода не вгамує нестерпний біль від втрати єдиного сина, вірного друга та побратима, щирого та люблячого брата, але як мати, я повинна гідно вшанувати пам'ять свого сина.
Зі свого боку буду робити все, що від мене залежить, і присвоєння звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) -лише один із кроків, але дуже важливий. Для мене МИХАЙЛО завжди буде справжнім ГЕРОЄМ! Але хочеться, щоб і для країни, заради якої він віддав своє життя, мій син також став ГЕРОЄМ! Він цього заслуговує . СЛАВА УКРАЇНІ!