Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України радіотелефоністу механізованої роти військової частини А7358 солдату Дячуку Олександру Миколайовичу.

Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України радіотелефоністу механізованої роти військової частини А7358 солдату Дячуку Олександру Миколайовичу.
Дячук Олександр Миколайович – радіотелефоніст механізованої роти 192 окремого батальйону територіальної оборони 124 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил Територіальної оборони “Південь” Сил Територіальної оборони Збройних Сил України.
Олександр – родом із села Заозерне, Херсонської області, Каховського району. У 1995 році батьки з моїм чоловіком переїхали на проживання в Хмельницьку область. З 2014 року був призваний в зону АТО. Від початку повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року був призваний на захист Батьківщини. З 17.09.2022 року в складі 192 окремого батальйону 124 окремої бригади територіальної оборони України приймав участь у бойових діях у Харківській області, зокрема в населених пунктах: Куп’янськ, Шипувате, Моначинівка, Приколотне, Рублене, Вільхуватка, Великий Бурлук. 19.12.2022 року батальйон був переведений на Херсонський напрямок. З лютого 2023 року Дячук Олександр систематично приймав участь у бойових діях на лівому березі р. Дніпро, зокрема на островах Круглик, Великий Потьомкін, а саме – проводив розвідку боєм, приймав участь у штурмі ворожих позицій, здійснював розмінування місцевості, а також, допомагав медикам в евакуації поранених у «сірій» зоні.
З 06 червня 2023 приймав активну участь у рятувальних операціях на територіях, затоплених внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС. Під ворожими обстрілами здійснював евакуацію як військовослужбовців так і цивільного населення. Разом з побратимами врятував понад 20 цивільних, двоє з яких діти. Тоді ж, при виконанні бойових завдань отримав вибухову травму, акубаротравматичне ураження обох вух, струс головного мозку та пошкодження обох колінних суглобів. Після лікування за власним бажанням повернувся до своїх побратимів і продовжував успішно воювати. Має нагороду "Золотий Хрест" від командувача Збройних сил України Валерія Заслуженого, Подяку за мужність та самовіддані дії від командира військової частини А7358 підполковника Ігоря Ліхнова.
Дячук Олександр Миколайович героїчно загинув 04 серпня 2023 року, утримуючи позиції та виконуючи бойове завдання на лівому березі р. Дніпро в районі Антоновського мосту, н.п. Антонівка, м. Херсон, Херсонської області.
Зі слів його побратимів за час служби у Збройних Силах України солдат ДЯЧУК Олександр Миколайович зарекомендував себе як грамотний, дисциплінований та працьовитий військовослужбовець. Значний досвід практичної роботи, відмінна теоретична підготовка дозволяли йому ефективно працювати на займаній посаді. До виконання службових обов’язків ставився сумлінно, мав добрі організаторські здібності та високе почуття відповідальності за доручену справу, при виконанні завдань командування не рахувався з особистим часом, викладався наповну. В складних умовах діяв рішуче, приймав виважені, обґрунтовані рішення. На конструктивну критику та зауваження реагував адекватно, був здатний критично аналізувати свої дії, робити вірні висновки, постійно прогресував фахово та як особистість. На тренуваннях і навчаннях діяв впевнено, уміло керував роботою підлеглих. Своєчасно вносив пропозиції командуванню щодо необхідного забезпечення підрозділів. Приділяв багато часу та уваги опануванню військової справи, вносив конструктивні пропозиції організаційного та фахового плану.
Його друзі та побратими відзначають, що він постійно працював над підвищенням рівня знань та практичної навченості підпорядкованого йому особового складу, забезпеченням максимально можливого ступеню готовності до виконання завдань поставлених вищим командуванням, був прикладом у ставленні до військової справи. Поважав думку побратимів, тому мав заслужений авторитет у підрозділі, користувався повагою старших командирів. У спілкуванні завжди був чемний, тактовний, приязний.
Олександр зберіг вірність військовій присязі та українському народові, був мужнім та непохитним у святій боротьбі за волю України до останнього подиху.

Відгук про Олександра Дячука у приватному спілкуванні від одного з його командирів:
«Можу охарактеризувати його тільки позитивно. Роботу завжди виконував добре. В підрозділі з усіма був добрих стосунках.... Багато чого зробив на островах "за мужність" - однозначно!!!».