Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/216574-еп
"ПРО ПРИСВОЄННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ
(Посмертно) КОСТІВСЬКОМУ ВАДИМУ
ВАСИЛЬОВИЧУ", оприлюднену на
вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 23 січня 2024 року громадянкою
А.С.Костівською
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
А.С.Костівською електронну петицію, яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Костівського Вадима
Васильовича відзначено державною нагородою України – орденом
"За мужність" ІІІ ступеня, яким його нагороджено Указом Президента України
від 28.12.2023 № 861/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Президенте, Володимире Олександровичу!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України(посмертно)відважному патріоту та захиснику нашої Батьківщини,військовослужбовцю,солдату військової частини А0409, 3 протитанкового відділення протитанкового взводу 1 механізованого батальйону КОСТІВСЬКОМУ Вадиму Васильовичу (03.09.1980р.н)
уродженець Черкаської області.
Вадим добровільно став на лави Збройних Сил України під час мобілізації 28 лютого 2022 року. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Донецькому напрямку в м. Торецьк , м. Бахмут, Харківському напрямку в с. Барвінкове,м. Ізюм.
Вадим виявив стійкість і мужність, хоробрість і вірність своєму обов'язку і загинув під час артилерійського обстрілу, отримавши множинні сліпі та наскрізні проникаючі осколкові поранення грудної клітини, черева та кінцівок не сумісні з життям.
Наступне завдання було вже останнім для Вадима, будучи на завданнях потрапив під Мінометний обстріл, Вадим віддав своє життя за вільну Україну нашу неньку та мир, маючи ще стільки планів та не здійснених мрій.Він не пошкодував найдорожчого-свого життя.
Загинув Костівський Вадим Васильович 20 листопада 2022 року поблизу населеного пункту Курдюмівка Донецької області під час виконання бойового завдання.
Нині Вадим похований на кладовищі у селі Северинівка, Київської області, де з дружиною створили сімейний затишок та виростили трьох дітей.
Мав багато друзів та був прикладом для багатьох.