Шановний пане Президенте !
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно ) істинному патріоту, хороброму захиснику нашої країни Присяжнюку Олександру Дмитровичу 25.03.1964 року народження. Старший сержант, командир танку 3 танкового взводу 2 танкової роти військова частина А1839 військова частина А2573.
З першого дня повномасштабного вторгнення добровільно став на захист незалежності та територіальної цілісності України, і як належить мужньому воїну своєї Батьківщини виконував бойові завдання в найгарячіших точках на сході країни. Знаходячись у повному оточенні російських загарбників, три дні без їжі і води, зумів врятувати життя своїх поранених побратимів у місті Барвінкове. Отримав чисельні опіки від фосфорних боєприпасів та відмовився від лікування і продовжував евакуацію поранених. Зі слів товаришів його весела вдача та почуття гумору рятувало їх та підбадьорювало, давало надію та підіймало бойовий дух. Його сміливість, рішучість та самовіддача вражали та були прикладом для наслідування. За це отримав відзнаку 3 окремої Танкової Залізної Бригади, також нагороджений орденом (посмертно ) "За мужність " 3 ступеня Указом Президента України. До останнього подиху захищав нашу державу і вірив у її світле майбутнє. Рятуючи нас він не забував і про тварин, що були залишені у фронтових зонах, адже найбільш за все цінував життя. На тих декількох світлинах що відправив дружині був завжди з песиком чи котиком якими опікувався. Виходячи з пекельних боїв, не раз рятуючись від загибелі він ніколи не скаржився на те що йому важко. Незважаючи на вік і хронічні хвороби був незламним і сильним духом. Завжди переконував рідних і побратимів у нашій беззаперечній перемозі. Вірно і наполегливо захищав нашу державу. Загинув у своєму останньому бою у місті Слов'янськ 04.07.2022 року. Ціною свого життя дав надію на свободу та незалежність українського народу на світле і мирне майбутнє нашим дітям.
Я пишаюсь своїм Батьком-Героєм! Люблячим, доброзичливим, хоробрим і завжди усміхненим чоловіком. Наша сім'я втратила Всесвіт і ця петиція найменше, що можливо зробити для вшанування пам'яті нашого Героя. Олександру назавжди 58, а він ще мав так багато енергії, бажання та сили зробити цей світ кращим.
Ми схиляємо голови у глибокій скорботі ...
Вічна пам'ять і слава воїнам України