Прошу присвоїти найвищу державну нагороду - звання «Героя України» (посмертно), моєму братові,
Конету Василю Івановичу — українському військовому , солдату 3 БрОП Національної гвардії України, учаснику російсько-української війни, кавалеру ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно), який загинув, захищаючи Україну від російського агресора.
Автор (ініціатор): Конет Андрій Іванович (брат).
Конет Василь Іванович народився 15 березня 2002 в с. Ворвулинці Чортківського району Тернопільської області. Загинув 1 березня 2022 р. Український військовик, солдат 3 БрОП Національної гвардії України ім. П. Болбочана, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно). Василь служив в 3017 частині Національної гвардії України м.Харкова .
Закінчив Ворвулинську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. Восени 2021 р. підписав контракт з НГУ і пішов служити в 3-тю окрему бригаду оперативного призначення. Загинув 1 березня 2022 р. Похований 14 березня 2022 р. у рідному селі. Указом Президента України від 17 березня 2022 року № 144/2022 «Про відзначення державними нагородами України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (17 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1]. 1 березня, під час виконання бойового завдання, автомобіль, в якому знаходився нацгвардієць Василь, потрапив у ворожу засідку та під шквальний вогонь противника. Внаслідок обстрілу автомобіль втратив керування. Але особовий склад не розгубився, зайняв оборону та відкрив вогонь у відповідь. В результаті запеклого бою противник залишив свої позиції, але, на жаль, в тому бою віддали життя три військовослужбовці. Серед них був і Василь.
Я пишаюсь своїм братом, його мужністю, силою духу. Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, стояти з побратимами пліч-о-пліч; не боячись за своє життя - рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни.
Він - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).Моєму брату було тільки 19, але всі його пам'ятають як юного, справедливого та самовідданого Героя, який захищав нашу Батьківщину до останнього подиху.
Жити гідно - не соромно померти.
Слава Україні!