Шановний, пане Президент!
Прошу Вас присвоїти звання «Героя України» (посмертно) хороброму захиснику нашої держави, сержанту 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, 3 батальйон, в/ч А1008, Ковзоловичу Валентину Петровичу 24.04.1977 року народження, відважному воїну який стояв на захисті нашої держави до останнього.
Валентин народився в селі Велика Глуша, Волинської області. З юних років він був справжнім патріотом, зразком незламності та міцного духу.
В 2015-2016 році перебував в АТО. Ніс службу в гарячих точках на Донбасі. Під час служби був нагороджений президентом медаллю «За відвагу», «За бойові заслуги», та медаллю «За участь в антитерористичній операції».
Під час повномасштабного вторгнення перебував у Польщі. Відразу, не вагаючись приїхав в Україну. На другий день пішов у військомат щоб знову вступити до лав ЗСУ. Але через отриману травму йому у військоматі відмовили. Валентин не зміг сидіти дома, тому пішов добровольцем. Враховуючи бойовий досвід, через три дні перебування в частині його відразу відправили на Харківський напрямок. Через травму командира, певний період часу виконував його обов’язки. Пізніше його бригаду перекинули в Бахмут. Виконуючи бойове завдання в селі Берестове, Бахмутський район, під час мінометного обстрілу на полі бою 05.06.2022 року Ковзолович Валентин Петрович загинув.
Коли знаходився в зонах бойових дій, він ніколи не скаржився що йому важко, навпаки був першим серед перших, всіх підтримував, всі його дуже поважали. Його позивний був «Тихий».
Він вірив в краще майбутнє для України, до останнього подиху виконував свій громадянський обов’язок. Посмертно нагороджений президентом України «Орденом за Мужність III ступеня».
Пане Президенте, шановний Володимире Олександровичу, просимо Вас нагородити посмертно почесним званням Героя України відважного і мужнього захисника Ковзоловича Валентина Петровича, який віддав своє життя за Україну в цілому і кожного з нас окремо! За нашу волю та незалежність!
Справедливість має бути відновлена!