Прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму синові, солдату Донцову Андрію Едуардовичу 05.08.2000 року народження, який загинув 11.06.2023 року поблизу с. Нескучне, Волноваського району, Донецької області під час виконання бойового завдання.

Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України та нагородити Орденом Богдана Хмельницького(посмертно) мого сина, військовослужбовця, Донцова Андрія Едуардовича 05.08.2000 року народження, солдата оператора взводу протитанкових керованих ракет стрілецького батальйону (Джавелін) в/ч А 1815, який відстоював свободу України та захищав територіальну цілісність Батьківщини.
Незважаючи на свій юний вік ціною власного життя став на захист рідної Батьківщини і добровільно звернувся 21.12.2022 року до першого відділу Лубенського РТЦК та СП м. Хорол, Полтавської області. Прийнятий добровольцем на військову службу відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконувати військовий обов’язок в бою за Україну її свободу і незалежність.
Народився Андрій в с. Вершина , Куйбишевського району Запорізької області, де вже зростав старший брат. Закінчив 9 класів Куйбишевської ЗОШ І - ІІІ ступенів у 2014 році та вступив до Київського енергетичного коледжу. здобув спеціальність техніка з автоматизації виробничих процесів.
Після закінчення коледжу працював електриком у м. Маріуполі. 24.02.2023, коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, переїхав у рідне село Вершина. Згодом, з мамо та меншим братами евакуювалися до Вінницької області. Але довго там не міг чекати, бо треба було захищати рідних та Україну – неньку. Старший брат уже служив у ЗСУ, і Андрій теж вирішив приєднатися.
Службу почав у начальному центрі Десни, а потім у Великій Британії. Розпочалася військова підготовка.
Із спогадів побратима Віталія:
Андрій був справедливим, чесним і дуже цікавим співрозмовником.
Навчання було не з легких, але витривалість, жарт, наполегливість допомагали Андрієві у навчанні. По закінченню навчання у Великій Британії вернувся в Десну, а звідти відправили на фахову підготовку. Служба Андрія проходила у військовій частині А1815. Був виваженим, відповідальним та добре вмотивованим до військової служби бійцем. Завжди
був готовий прийти на допомогу побратимам. Розумів цінність незалежності та волі рідної землі.
11 червня 2023 року, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну її свободу і незалежність, загинув в районі села Нескучне, Волноваського району Донецької області отримавши поранення несумісні з життям. Йому назавжди залишилося 22 роки.... В його житті було багато планів і мрій, але, нажаль, які він так і не встиг втілити.
Кожен хто віддав своє життя за нашу свободу заплатив найдорожчу ціну, кожен з них уже герой України.
Ми просимо Вас присвоїти звання Героя України та нагородити Донцова Андрія Едуардовича Орденом Богдана Хмельницького(посмертно).
Низький уклін та шана Герою! Вічна пам'ять! Слава Україні!