№22/217340-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Неліпа Альона Валентинівна
Дата оприлюднення: 31 січня 2024
Присвоєння звання Героя України (посмертно)
Шановний Президент!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) справжньому воїну, офіцеру та патріоту України, військовослужбовцю ЗСУ, старшому лейтенанту Неліпі Олександру Олександровичу 26.03.1978 р. н., жителю Полтавської області, село Омельник.
28 березня 2014 року був призваний до лав ЗСУ і проходив службу в званні льотчик-штурман вертольоту вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини А 2595 м. Броди. У зв’язку з виходом закону про наявність трьох дітей, був демобілізований.
28 квітня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ, і як справжній чоловік, офіцер виконував свої службові обов’язки на передовій у складі військової частини А 4699. Був командиром 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 47 ОМБр «Магура». Мав можливість залишитися вдома з родиною, але не міг дивитися на те, як гинуть українці. Він говорив : « Я офіцер і давав присягу на вірність народу України! Я піду заради своїх синів. Цю війну не можна залишати нашим дітям!» У це він свято вірив. Так само, як і в перемогу України. Мріяв про щасливе майбутнє трьох своїх синів у вільній державі.
Виконував бойові завдання впритул до ворога і загинув 16 вересня 2023 року при виконанні бойового завдання (ведення наступального бою) поблизу н.п. Роботине, Пологівського р-н, превеликий жаль, Саша отримав поранення, травми не сумісні з життям. Він з честю виконував свій обов’язок. До останнього боронив Батьківщину та віддав за її цілісність та суверенітет найдорожче, що мав – своє ЖИТТЯ. Запорізької області. Як командир, йшов першим та вів свою групу. Олександр підірвався на ворожій міні, а всі його побратими залишилися живими та виконали бойове завдання. На
Для мене, як дружини і наших синів, для своїх побратимів та односельців, він уже є Героєм. Він професійно та відповідально підходив до кожного з поставлених завдань та виконував їх. Дуже хотіли щоб про його вчинок знали і пам’ятали.
Неліпа Олександр ніколи не втрачав віри в світле майбутнє, надії про перемогу та любові до України. Мужньо боронив державу не думаючи про загибель.
Тому прошу Вас відзначити його найвищою державною нагородою – Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять Герою !
Слава Україні !!!
Шановний Президент!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) справжньому воїну, офіцеру та патріоту України, військовослужбовцю ЗСУ, старшому лейтенанту Неліпі Олександру Олександровичу 26.03.1978 р. н., жителю Полтавської області, село Омельник.
28 березня 2014 року був призваний до лав ЗСУ і проходив службу в званні льотчик-штурман вертольоту вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини А 2595 м. Броди. У зв’язку з виходом закону про наявність трьох дітей, був демобілізований.
28 квітня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ, і як справжній чоловік, офіцер виконував свої службові обов’язки на передовій у складі військової частини А 4699. Був командиром 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 47 ОМБр «Магура». Мав можливість залишитися вдома з родиною, але не міг дивитися на те, як гинуть українці. Він говорив : « Я офіцер і давав присягу на вірність народу України! Я піду заради своїх синів. Цю війну не можна залишати нашим дітям!» У це він свято вірив. Так само, як і в перемогу України. Мріяв про щасливе майбутнє трьох своїх синів у вільній державі.
Виконував бойові завдання впритул до ворога і загинув 16 вересня 2023 року при виконанні бойового завдання (ведення наступального бою) поблизу н.п. Роботине, Пологівського р-н, превеликий жаль, Саша отримав поранення, травми не сумісні з життям. Він з честю виконував свій обов’язок. До останнього боронив Батьківщину та віддав за її цілісність та суверенітет найдорожче, що мав – своє ЖИТТЯ. Запорізької області. Як командир, йшов першим та вів свою групу. Олександр підірвався на ворожій міні, а всі його побратими залишилися живими та виконали бойове завдання. На
Для мене, як дружини і наших синів, для своїх побратимів та односельців, він уже є Героєм. Він професійно та відповідально підходив до кожного з поставлених завдань та виконував їх. Дуже хотіли щоб про його вчинок знали і пам’ятали.
Неліпа Олександр ніколи не втрачав віри в світле майбутнє, надії про перемогу та любові до України. Мужньо боронив державу не думаючи про загибель.
Тому прошу Вас відзначити його найвищою державною нагородою – Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять Герою !
Слава Україні !!!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Киртока Ірина Сергіївна
01 травня 2024
2.
Тиндик Валентина Василівна
01 травня 2024
3.
Ковалів Катерина Василівна
01 травня 2024
4.
Восколович Яна Анатоліївна
01 травня 2024
5.
Марчишин Оксана Михайлівна
01 травня 2024
6.
Білаш Ольга Ігорівна
01 травня 2024
7.
Свистун Лілія Анатоліївна
01 травня 2024
8.
Гоцуляк Антоніна Григорівна
01 травня 2024
9.
Федас Галина Ярославівна
01 травня 2024
10.
Мельник Валерія Іванівна
01 травня 2024
11.
Пляцок Ірина Миколаївна
01 травня 2024
12.
Кравець Галина Олександрівна
01 травня 2024
13.
Буряк Аліна Михайлівна
01 травня 2024
14.
Борисенко Алла Сергіївна
01 травня 2024
15.
Семенюк Анна Василівна
01 травня 2024
16.
Гордієнко Марія Володимирівна
01 травня 2024
17.
Денега-Вівчарук Ольга Володимирівна
01 травня 2024
18.
Федурова Катерина Олександрівна
01 травня 2024
19.
Плюйко Юлія Володимирівна
01 травня 2024
20.
Семак Наталія Богданівна
01 травня 2024
21.
Міняйлова Світлана Іванівна
01 травня 2024
22.
Дєєва Марина Іванівна
01 травня 2024
23.
Лівандовська Надія Миколаївна
01 травня 2024
24.
Дубінка Анна Артурівна
01 травня 2024
25.
Котюк Анастасія Вячеславівна
30 квітня 2024
26.
Пузько Лариса Юріївна
30 квітня 2024
27.
Карченкова Альона Леонідівна
30 квітня 2024
28.
Ружнілова Тетяна Петрівна
30 квітня 2024
29.
Зайка Оксана Іванівна
30 квітня 2024
30.
Федоренко Леся Андріївна
30 квітня 2024