№22/217488-еп

Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої країни, інспектору взводу №4, роти №2, штурмового батальйону №1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова»), полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції України «Лють»

Автор (ініціатор): Замрій Дар'я Дмитрівна
Дата оприлюднення: 01 лютого 2024
Шановний пане Президенте!
Просимо розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), справжньому та мужньому захиснику України, Дейнезі Ігору Ігоровичу, 28.07.2000 року народження, інспектору взводу №4, роти №2, штурмового батальйону №1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції України «Лють», який загинув 17.09.2023 року, унаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу російськими загарбниками в нп. Курдюмівка, Бахмутського району, Донецької області.
Дейнега Ігор Ігорович народився в м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області.
Змалку займався різними видами спорту, дзюдо, ММА, боксом. Їздив на усі змагання та отримав 3-й юнацький розряд по боксу.
Вже тоді, у 2014 році, бувши неповнолітнім, хотів захищати свою батьківщину.
Після закінчення школи, пішов навчатися в Дніпрорудненський індустріальний коледж, за спеціальністю «Будівництво та експлуатація цивільних споруд».
Під час навчання в коледжі, Ігор зрозумів, що його покликання - це допомагати людям, захищати їх права, а іноді і їх життя.
Саме тому, після закінчення навчання в коледжі, у 2019 році, вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ, на факультет №3 «Правоохоронна діяльність».
Ігор почав працювати у своєму рідному місті Дніпрорудне. Саме там його застала війна. З перших днів повномасштабного вторгнення відмовився від співпраці з окупантами, виїхавши з окупованого міста до Запоріжжя,де продовжив працювати поліцейським.
За характером Ігор був дуже сміливим, мужнім та рішучим.
«Хто як не ми, хто як не я?» - завжди казав Ігор. Не зважаючи на вмовляння рідних, він прийняв рішення піти захищати нас та нашу країну.
З відділення національної поліції, перевівся до Обʼєднаної штурмової бригади «Лють», полку «Луганськ-1». Він розумів, яка небезпека та ризик на нього очікує.
Ігор мав надзвичайний хист до військової справи. Серед побратимів був авторитетом, до нього прислухалися навіть командири.
Ігор приймав участь в бойових завданнях на різних напрямках нашої країни.
Згодом їх перевели на Донецький напрямок, де тривають найзапекліші бої.
Він виходив на розвідки, штурмування місцевості та евакуацію. Не раз рятував життя своїх побратимів, та життя бійців суміжних підрозділів.
На свій останній бій, який відбувався у населеному пункті Курдюмівка, Ігор вийшов 15.09.2023.
16.09.2023 отримав поранення в ногу, надавши першу медичну допомогу, Ігор вирішив вже трьохсотим продовжувати бій.
17.09.2023 під час мінометного обстрілу, отримав поранення несумісні з життям.
Його побратими зазначили,що він був справжнім воїном, вірним другом, людиною слова та мужності, зразком незламності та вірності своїй країні.
Він з честю боронив Україну, мріяв про перемогу, про деокупацію рідного міста і робив усе для того,щоб гідно протистояти ворогу.
Ігор зробив багато для нашої країни і багато ще було у нього в планах, але все обірвалось в одну мить. Він ні на мить не вагався, йти чи не йти. Він справжній приклад патріотизму та відданості своїй країні для всіх.
Шановний пане Президенте, цитуючи ваші слова: «Кожен і кожна з наших героїв, хто самовіддано боронив Україну від російських загарбників, хто звільняв нашу землю від окупанта та пожертвував заради нашої свободи своїм здоровʼям чи життям, має бути гідно відзначений. Ми повинні знати імена всіх наших героїв».
Ми родина загиблого героя - просимо Вас,
Володимире Олександровичу, присвоїти
Дейнезі Ігору Ігоровичу почесне звання "Героя України"(посмертно)
Кожного дня ми повинні пам'ятати та шанувати наших героїв.
Ігор віддав за кожного із нас найцінніше - життя!
Світла і вічна пам'ять і великий уклін полеглим захисникам України!
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Фенько Євгеній Костянтинович
12 квітня 2024
2.
Левченко Любов Степанівна
02 квітня 2024
3.
Бузян Катерина Сергіївна
02 квітня 2024
4.
Рябокінь Дарина Миколаївна
02 квітня 2024
5.
Дубинний Віктор Іванович
02 квітня 2024
6.
Бедзай Максим Юрійович
02 квітня 2024
7.
Сіденко Федір Анатолійович
02 квітня 2024
8.
Сіденко Віра Леонідівна
02 квітня 2024
9.
Гадзицька Наталія N/a
02 квітня 2024
10.
Редькіна Надія Вікторівна
02 квітня 2024
11.
Левандовська Олена Броніславівна
02 квітня 2024
12.
Пройдак Анна Федорівна
02 квітня 2024
13.
Шорбан Любов Миколаївна
02 квітня 2024
14.
Кабанець Христина Олегівна
02 квітня 2024
15.
Красовська Надія Олександрівна
02 квітня 2024
16.
Заячук Наталія Миколаївна
01 квітня 2024
17.
Трегуб Катерина Станіславівна
01 квітня 2024
18.
Грабовська Катерина Андріївна
01 квітня 2024
19.
Ланна Юлія Анатоліївна
01 квітня 2024
20.
Карпюк Олеся Валентинівна
01 квітня 2024
21.
Добрянська Ірина Юріївна
01 квітня 2024
22.
Резнік Максим Сергійович
01 квітня 2024
23.
Соколовська Інна Федорівна
01 квітня 2024
24.
Коломієць Ірина Олександрівна
01 квітня 2024
25.
Герус Христина Олександрівна
01 квітня 2024
26.
Тяка Вікторія Романівна
01 квітня 2024
27.
Білоконь Лілія Сергіївна
01 квітня 2024
28.
Галушко Валерія Валеріївна
01 квітня 2024
29.
Гарапко Камілла Михайлівна
01 квітня 2024
30.
Казимирчук Вікторія Любомирівна
01 квітня 2024
25245
голосів з 25000
необхідних
Статус: На розгляді
Збір підписів завершено