Присвоїти звання Героя України з врученням Ордена "Золота Зірка" (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України,головному сержанту Ракул Андрію Васильвичу.

Шановний пане Президенте!

Звертаюсь до Вас від імені батьків, дружини і сина полеглого захисника та прошу Вас присвоїти звання Героя України з врученням Ордена "Золота Зірка" (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України, хороброму захисникові нашої Батьківщини, головному сержанту Ракул Андрію Васильвичу.

Андрій гарно навчався в рідній школі. Умів товаришувати, мав багато друзів. Його поважали, до нього прислухались. Після школи успішно вступає до Одеського професійного ліцею морського транспорту по спеціальності матрос-моторист. Старанно навчається, має високий рівень знань. По закінчені навчання розуміє, що не про таку професію мріяв, що чогось бракує, і Андрій вирішує, за батьковим прикладом, стати прикордонником.

Успішно вступає до Оршанецького навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. Час навчання швидко промайнув і 20.10.2015 року він закінчує навчання молодшим сержантом. Своє життя юний, впевнений в собі Андрій вирішує пов'язати із військовою справою та приймає рішення служити в Збройних силах України за контрактом в ДПСУ. Службу проходив в Подільському ПЗ та ПКШР місто Ізмаїл.
Відбувши контракт будує плани на майбутнє. Мріє про створення сім'ї, про народження діток... Він зустрів свою половинку, створив родину, дочекався синочка та лютий 2022 назавжди змінив його плани...

Одним із перших він іде до військомату добровольцем.
Головний сержант, військовослужбовець 3 стрілецької роти військової частини А7398, призваний на військову службу за загальною мобілізацією 26 березня 2022 року Подільським РТЦК та СП Одеської області та був направлений в 126 бригаду ТРО у складі свого підрозділу звільняв Миколаївщині та Херсонщину.

Наш Захисник від початку і до кінця своїх днів стояв на захисті нашої Батьківщини, гідно виконуючи обов'язки не тільки як військового, але як і людини.
Такий юний та завдяки добрій підготовці та критичному мисленню зумів врятувати від смерті та полону не одне життя. Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу. Із надлюдською стійкістю і мужністю він з побратимами утримували свої позиції на фронті, усвідомлюючи, що на їхніх плечах лежить відповідальність за майбутнє всього українського народу.

17 листопада 2023 року під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на лівому березі Дніпра в районі села Кринки Олешківської громади Херсонської області, Андрій відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя віддав своє. Він пожертвував собою заради Перемоги, у боротьбі не лише за нашу свободу, а й свободу всіх людей на рідній землі.
Справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно). Вдома у нього залишились батьки, сестричка, дружина та дворічний синочок Матвійчик, який знатиме про батька лише зі слів рідних...
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава усі, хто боронить її!
Слава Україні!