Порушення права на освіту випускників 2016 року

Шановний пане Президенте!
Звертаюсь до Вас в першу чергу як до батька чотирьох дітей.
Декларативно наша держава проголошує любов та турботу про молоде покоління країни. На ділі ж складається враження, що у працівників міністерства освіти немає дітей або ж вони поставили собі на меті знищити нашу молодь якщо не фізично, то морально.
Я хочу звернути Вашу увагу на те, як організовано в цьому році навчальний процес у одинадцятих класах.
Під час навчання наші діти будуть здавати ЗНО, але програми по предметах ніхто не скорочував. Учням потрібно вчити математику, фізику, хімію та інші науки в повному обсязі (а це не просто якісь легенькі історії, а серйозний науковий матеріал). Комусь необхідно повторювати матеріал з історії за весь період розвитку людства, а він повинен освоювати інтегральне числення та вивчати ядерну фізику, і навпаки (я не буду зараз писати про доцільність вивчення багатьох тем у школі, це окрема розмова). Часу для ґрунтовної підготовки до ЗНО на уроках шкільними програмами не передбачено.
Складання ЗНО на початку травня привело до того, що ми просто знищуємо здоров’я наших дітей (постійне сидіння за столом чи за ПК, недосипання, хвилювання про те, чи встигнуть все повторити, прочитати, вивчити). Та ще й шкільний процес у зв’язку з проведенням сесії ЗНО на початку травня зараз активно ґвалтується. А ще в цьому році після карантину учителям доводиться розказувати матеріал в стислому вигляді без практичного закріплення для того, щоб хоча б встигнути до екзаменів все вичитати. Про яке глибоке розуміння матеріалу можна говорити? Не так багато дітей взмозі розібратися самостійно в багатьох питаннях, а наймати репетиторів можуть собі дозволити одиниці.
Я розумію, що не всі діти настільки серйозно підходять до навчання. Багато хто в зв’язку з тестовою формою ЗНО надіється, що вгадає відповідь. А от такі предмети, як фізику, математику, хімію з кожним роком здає все менше дітей, так як в них на ЗНО, крім тестів, потрібно розв’язати задачі і записати отриману відповідь, а не обирати із запропонованого. Для цього необхідне глибоке володіння матеріалом. Хто в такому випадку буде будувати дороги, мости, будинки, працюватиме в оборонній промисловості?
Взагалі тестами не можна перевіряти глибину знань. Ймовірність вгадати правильну відповідь досить велика – десь двадцять відсотків. Це означає, що Ви граєте в лотерею, в якій із 100 білетів 20 виграють. Де є такі лотереї? Мені досить часто доводилось чути від дітей, які не переймалися навчанням, що за 10 – 20 хвилин вони навмання ставили галочки і отримували досить високі бали. Такі учні, як правило, спокійні, не хвилюються. А от діти, які навчались добросовісно, дуже часто сумніваються. І, як правило, вони хвилюються найбільше. Досить часто дітям під час проведення ЗНО стає погано, їм визивають швидку, але потім навіть не дають дописати роботу.
На окрему увагу заслуговують ті, яких рішенням педагогічних колективів вирішили нагородити медалями. Яке право мають працівники міністерства освіти позбавляти їх медалей? Невже чиновники були поряд з цими дітьми всі роки навчання, допомагали, їздили на олімпіади (у вихідні дні, в сніг, дощ, за сотні км від дому) захищати честь школи, вислуховували від учителів не дуже добрі слова у випадку невдалого виступу? Я знаю учнів, які в цьому році замість того, щоб готуватися до найважливіших іспитів у своєму житті з української мови, математики чи історії (або і історії), вимушені були під час зимових канікул та карантину готуватись до олімпіад з екології, хімії та інших предметів. А так як ці діти, як правило, відповідальні, до всього ставляться дуже серйозно, то і хвилюються вони більше. І це хвилювання йде їм не на користь. А ми ще й за це позбавляємо їх заслуженої нагороди. Якщо врахувати, що зараз медаль ніякого впливу на вступ до вищого учбового закладу не має, то дуже дивно і несправедливо виглядає розпорядження міністерства про позбавлення учнів, яких вирішили нагородити ті, хто якраз був з ними поряд всі буремні роки шкільного життя, заслужених нагород. Невже ніхто з наших державних діячів в останні роки не помилився? Тільки я щось не чула, щоб когось за це позбавили крісел, звань, дипломів. А от дітей, виявляється, можна і потрібно наказати. Навіть в Радянському Союзі не додумались забирати у тих , хто не здав перший екзамен на п’ятірку, медалі. Може будемо більше думати про своїх дітей, про їх здоров’я, про їхнє майбутнє, допомагатимемо їм, а не знищуватимемо морально після першої ж помилки?
Я звертаюсь до Вас з проханням допомогти донести до міністерства освіти думку про те, що дітей потрібно любити не тільки шляхом наказів та розпоряджень, а й допомагати їм повірити в себе, в своє майбутнє, бо це і майбутнє нашої України. На жаль, всі рішення в освіті приймаються людьми, які розпрощались зі школою в день свого випускного і більше не були там, або навчались десь за кордоном і мало знайомі з реаліями.
Мої пропозиції такі:
• Потрібно організувати навчання дітей так, щоб вони спочатку спокійно закінчували школу, отримували атестати, і тільки після відпочинку складали ЗНО. Той поспіх, який зараз є в процесі закінчення навчання в школі, не доведе нас до добра. Потрібно поставити крапку у шкільній історії, перегорнути цю сторінку і розпочати нову. Не можна ставити оцінку, отриману дитиною на ЗНО, в атестат. Цей документ людина отримує раз і на все життя і змінити вже не зможе. Скільки вчилась, старалась, а в результаті будь – яка випадковість може все перекреслити. Перед екзаменом або під час нього розболівся зуб, голова, зламалась маршрутка, яка везла на ЗНО. У нас в минулому році у хлопчика за день до ЗНО з історії помер батько. Дитина не змогла скласти екзамен на високий бал. А Ви змогли б? Добре, що оцінка не йшла в атестат.
Виходить, що значна частина дітей взагалі не отримає в цьому році атестат про повну середню освіту. Буде поставлено хрест не тільки на вищій освіті, а й училища для багатьох будуть недосяжною мрією. Тобто ми з Вами порушуємо право дитини на освіту. Це життя і все передбачити неможливо. Але в шкільних стінах набагато легше врахувати всі нюанси. Іще раз повторюю: не можна ставити оцінку, отриману на ЗНО, в атестат. Для вступу у виш потім хоч все життя кожного року складай екзамени і поліпшуй результати.
• Необхідно відмовитись від перевірки знань в тестовій формі. Я обома руками за ЗНО, але потрібно, щоб роботи дітей перевіряли вчителі (дуже часто учні правильно виконують завдання, але, хвилюючись, роблять механічні помилки, і, як результат, отримують 0 балів там, де можна поставити хоча б половину передбачених за хід думок, за вірно виконаний малюнок, за правильно використанні формули). В червні місяці вчителі старшої школи знаходяться на роботі, і цей час можна використати більш ефективно, залучивши їх до перевірки робіт.
• Немає потреби змішувати ЗНО та ДПА. Взагалі можна відмовитись від останньої, але, на мою думку, потрібно повернути в школи усні екзамени в середній та старшій школах, завдання на які готуватимуть вчителі, а не міністерство освіти, що виключить друк відповідей на екзаменаційні білети (навіть коли діти пишуть самі шпаргалки, то це приносить більше користі, ніж придбання відповідей в магазинах). Правда, боюсь, що така моя позиція не знайде підтримку у багатьох педагогів.
• Стосовно ЗНО з іноземної мови. Ви знаєте, скільки випускників педагогічних університетів йдуть працювати в школи? А скільки вчителів англійської мови працює в селі? Ви поцікавтесь статистикою. Цим екзаменом ми позбавимо дуже багато талановитих дітей із села права мати вищу освіту. Нагадую, що Ломоносов виріс в селі і мов не знав взагалі. Вивчив вже після того, як у 19 років прийшов пішки в Москву. Але це не завадило йому стати вченим. Зараз молодь чудово розуміє, що для успішної кар’єри знання мови просто необхідні. Дуже багато дітей займаються самоосвітою. Екзамен потрібно проводити, але для початку необхідно почати вчити дітей по більш досконалим програмам (наприклад, взяти за основу програми, за якими навчають мовам в Німеччині). І тільки після того, як ці діти пройдуть повний курс навчання, вводити ЗНО з англійської мови за умови, що молодь із сільської місцевості матиме такі самі можливості, як і та, що проживає в місті.
Я розумію, що в цьому році вже пізно щось змінювати, але якщо захотіти, то можна зробити дуже багато для тих, кому захищати і будувати цю країну. Давайте любити наших дітей не тільки на папері, а й на ділі.
Дякую за увагу і надіюсь на розуміння та підтримку.